Свидницький Анатолій Патрикійович

Матеріал з Вікіцитат

Свидницький Анатоль(Петриченко) (1834-1871), письменник, громадський діяч і фольклорист.

• "Господи, Господи! — подумала мати, — попереучували моїх діток на один бік: з тієї ляховка вийшла така, що з голими руками й не приступай; а цей москалем став. Пропащі світи!"

• Бідні діти, недарма мої татуньо покійні кажуть було, що будуть не ученики, а мученики; не учителі, а мучителі.

• В тій стороні українці себе не забувають, і хоч що кажи, не розсердиш так, як словом "хахол". За це слово готов очі видерти.

• Та чи є ж пекло гірше, як з кацапом жити!

• Тепер вона звелась і мову свою шляхетську забула, і віри відцуралась — словом, як там кажуть, та ж свита, та не так зшита.

• Щастє-щастє! Та що не минає? А вік, як маків цвіт.