Отто фон Бісмарк

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до: навігація, пошук
Otto von Bismarck 1873.jpg

Отто́ фон Бі́смарк (нім. Otto von Bismarck; 1815 — 1898) — державний діяч і дипломат Пруссії та Німеччини, перший канцлер Німецької Імперії. Отримав прізвисько «Залізний канцлер».


  • Більшість має багато сердець, але вона безсердечна.
    Варіант: Більшість має багато сердець, але вона не має серця.
    • Die Majorität hat viele Herzen, aber ein Herz hat sie nicht.
  • Газетяр — це людина, яка не вміє виконувати свою роботу.
    • Ein Zeitungsschreiber ist ein Mensch, der seinen Beruf verfehlt hat.
  • Ніколи стільки не брешуть, як перед виборами, під час війни і після полювання.
    • Es wird niemals so viel gelogen wie vor der Wahl, während des Krieges und nach der Jagd.
  • Свобода – це розкіш, котру не кожен може собі дозволити.
    • Die Freiheit ist ein Luxus, den sich nicht jedermann gestatten kann.
  • У кожної людини буває мить, коли щастя пролітає зовсім близько. Важливо вчасно розгледіти його, та зуміти схопитися за край одежі пролітаючої повз нього Фортуни. Історія дипломатії (1940). Див. також: 100 великих дипломатів[1].
  • Такий німецький національний характер: він завжди хоче найкращого, а між тим втрачає навіть добре.
    • Das ist der deutsche Nationalcharakter: Er will immer das Beste und verliert darüber das Gute.
  • Про це [про напад на Росію] можна було б сперечатись у тому випадку, якби така війна справді могла привести до того, що Росія була б розгромлена. Але такий результат навіть і після найблискучіших перемог навряд чи можливий. Навіть найсприятливіше закінчення війни ніколи не приведе до розкладу основної сили Росії, яка базується на мільйонах росіян… Ці останні, навіть якщо їх розчленувати міжнародними трактатами, так само швидко знов з'єднаються одні з одними, як частинки розрізаного шматочка ртуті. Це — незруйновна держава російської нації…[2]

Примітки[ред.]

  1. 100 великих дипломатов, Отто Эдуард Леопольд фон Шенхаузен Бисмарк (1815-1898)
  2. Велика політика європейських урядів, т. IV, Берлін, 1922, стор. 302-303 (німецькою мовою); переклад подано за книгою: Нова історія. Частина II. — Київ: Радянська школа, 1976. — С. 40-41

Джерела[ред.]

  • Peter Köhler, Die besten Zitate der Politiker - Mehr als 1.000 prägnante Sprüche, Humboldt, 2008