Налепинська-Бойчук Софія Олександрівна

Софія Налепинська-Бойчук

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Софія Налепинська-Бойчук (1884, Лодзь — 1937, тюрма НКВС СРСР) — українська художниця-графік, учасниця групи «бойчукістів». Дружина художника Михайла Бойчука. Батько її був поляком, мати мала французьке походження. У 1937 році за справою М. Бойчука була засуджена до смертної кари і розстріляна.

Цитати

У пред’явленому мені звинуваченні винною себе я не визнаю. В антисовєцькій націонал-фашистській організації я участі не брала й шпигунської роботи не провадила. — протокол допиту Софії Налепінської-Бойчук

Про Софію Налепинську-Бойчук

Висока, тоненька і струнка — в її зовнішності, може, й не було класичної краси, але було в ній щось одухотворене, захопливе… і звабливе.

	Софія Олександрівна була педагогом високої ерудиції. На заняттях вона підсідала до вихованців з олівцем у руках, пояснювала й показувала, як можна урізноманітнити малюнок, підкреслити деталі, досягти плавності ліній… Тематику композицій вона радила брати з реального життя, добре знайомого автору.
	— Віра Бура-Мацапура

	Треба пам’ятати також, що Михайло був цілковито захоплений українськими ідеями, — продовжує спогади сестра, — бути і працювати з ним означало також відректися від своєї Батьківщини.). Треба було так любити його, як моя сестра, щоб відректися від усього цього. — Ганна — сестра Софії Налепінської-Бойчук
	— Г. Налепінська-Печарковська

	Софія вже зреклася, так скажемо, своєї національності, співала лише українських пісень, розмовляла українською й перебувала цілковито під впливом і у владі Михайла. Приїздила до нас, страшенно любила родину, для мене була як рідна матір, – але всією душею була вже з Михайлом, і було відомо, що не покине ані його, ані його творчих ідей. — Ганна — сестра Софії Налепінської-Бойчук
	— Г. Налепінська-Печарковська