Геракліт

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до: навігація, пошук
Геракліт
Heraclitus, Johannes Moreelse.jpg
Ἡράκλειτος ὁ Ἐφέσιος
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії

Гераклі́т Ефе́ський (дав.-гр. Ἡράκλειτος ὁ Ἐφέσιος) — давньогрецький філософ-досократик. Написав трактат «Про природу», який дійшов до нас у вигляді фрагментів, цитованих пізнішими філософами. Основоположник діалектики. Його вчення справило значний вплив подальших філософів, таких як Фрідріх Ніцше, Георг Вільгельм Фрідріх Гегель, Освальд Шпенглер та ін. За загадковий стиль викладу та песимістичні погляди його прозвали «Темним».

Цитати[ред.]

  •  

Хоча цей Логос існує вічно, люди не розуміють його - ні раніше, ніж почувши про нього, ні почувши вперше. Бо все існує згідно з цим логосом, а вони уподібнюються невігласам, які підходять до таких слів і до таких справ, які я викладаю, розділяючи кожне по природі і пояснюючи його. Від решти ж людей сховано те, що вони роблять наяву, так само як вони сни свої забувають [1]

 

  •  

Якщо він не очікує неочікуваного, то не знайде сокровенного і того, що важко знайти. [2]

 

  •  

Більшість людей не розуміє того, з чим зустрічається, та й навчившись, вони не розуміють, їм же самим здається, що розуміють.[2]

 

  •  

Все єдине: подільне - неподільне, народжене - ненароджене, смертне - безсмертне, логос - вічність; батько - син, бог - справедливість; не мені вірячи, а Логосу, мудро визнати, що все єдине.[3]

 

  •  

Один для мене - десять тисяч, якщо він - найкращий[3]

 

  •  

Вічність - дитина, що забавляється грою в шахи: царство дитини[4]

 

  •  

Не слід діяти, як діти батьків. (тобто як ми перейняли). [5]

 

  •  

Безсмертні - смертні, смертні безсмертні; смертю одне одного вони живуть, життям одне одного вони вмирають.[4]

 

  •  

Народившись, вони хочуть жити і, тим самим, померти, а краще сказати - заспокоїтись, і залишають дітей, народжених для смерті [2]

 

  •  

Багато землі переривають золотошукачі і знаходять мало золота[2]

 

  •  

Багато знати - не означає бути розумним, інакше багатознання б навчило Гесіода і Піфагора, а також Ксенофана та Гекатея.[3]

 

  •  

Війна - батько всього і всього цар: одних вона зробила богами, інших — людьми; одних вона зробила рабами, інших — вільними[4]

 

  •  

Багато золота переривають золотошукачі і знаходять мало золота[2]

 

  •  

Прихована гармонія - краще, ніж явна[4]

 

  •  

Мудрість полягає тільки в одному: визнати розум як те, що керує всім за допомогою всього.[3]

 

  •  

Людей же чекає після смерті те, чого вони не очікують і не передбачають[2]

 

  •  

У Бога прекрасне все, і добре, і справедливе, люди ж одне вважають несправедливим, а інше — справедливим[2]

 

  •  

Собаки гавкають на тих, кого вони не знають[6]

 

  •  

Одне і те саме у нас - живе і мертве, те, що спить і не спить, молоде і старе. Адже те, змінившись, є інше, і навпаки.[7]

 

  •  

Слід знати, що війна загальна і правда - боротьба, і що все існує через боротьбу і через необхідність.[5]

 

  •  

Не краще було б людям, якби справджувалось все, чого вони бажають.[2]

 

  •  

Найкращі люди надають перевагу одному перед іншим: вічну славу - скороминучим речам; натовп же насичується, подібно до худоби[2]

 

  •  

Цей космос, один і той самий для всього, що існує, не створив ніякий бог і ніяка людина, а завжди він був, є і буде вічно живим вогнем, мірами, що загоряються, і мірами, що потухають.[2]

 

  •  

Дуже багато повинні знати мужі-філософи[2]

 

  •  

У ту саму ріку входимо і не входимо, існуємо і не існуємо. На того, хто входить в ту саму ріку, набігають все нові і нові води.[8]

 

  •  

Тому треба слідувати за загальним. Але, хоча логос загальний, більшість людей живе так, ніби має власне розуміння.[1]

 

  •  

(Про величину сонця). Завширшки із ступню людську.[1]

 

  •  

Якби все, що існуює, перетворилося на дим, ніздрями його можна було б розпізнати.[1]

 

  •  

Ворогуюче з'єднується, із різного - прекрасна гармонія, і все існує через боротьбу. [1]

 

  •  

Характер - це доля. [9]

 

Примітки[ред.]

Джерела[ред.]

  • Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 105
  • Петрушенко Віктор. Висловлювання та сентенції знаменитих філософів // Тлумачний словник основних філософських термінів. — Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2009. — С. 234—261. — ISBN 978-966-553-828-8