Генріх Гейне

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до: навігація, пошук
Генріх Гейне
Heinrich-heine 1.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Галерея зображень у Вікісховищі

Генріх Гейне (Гайне, нім. Heinrich Heine) (1797—1868) — німецький поет.


  • Дурень той, хто намагається прикрити власну нікчемність заслугами своїх предків.
  • Не бути підвладним жодному закону — означає бути позбавленим найважливішого захисту, бо закони повинні нас захищати не тільки від інших, але й від самих себе.
  • Любов! Це найбільш висока та переможна з усіх пристрастей. Її всепокоряюча сила полягає у безмежній великодушності, у майже надчутливій безкорисливості.
  • Людина, що не працює, ніколи не може насолодитися повним щастям, на обличчі нероби ви завжди знайдете відбиток незадоволення та апатії.
  • Мудрі люди обмірковують свої думки, дурні — озвучують їх.
  • Це була лише прелюдія, там, де спалюють книги, згодом спалюють і людей.[1]

Примітки[ред.]

  1. Трагедія «Альмансор»

Джерела[ред.]

  • Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 839