Гарві Мілк

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до: навігація, пошук
Світлина 1978 року

Гарві Мілк (англ. Harvey Milk, 1930 — 1978) — американський політик і перший відкритий гей, обраний на політичну посаду в США, коли став членом міської спостережної ради Сан-Франциско, штат Каліфорнія.

Цитати[ред.]

Магнітофонний запис 18 листопада 1977[ред.]

  • Це Гарві Мілк, я роблю цей запис у магазині фототоварів увечері в п'ятницю, 18 листопада. Прослухати лише у випадку моєї насильницької смерті. Я повністю усвідомлюю, що людина, яка відстоює, те, що відстоюю я, активіст, гей-активіст, стає ціллю або потенційною ціллю для когось, хто невпевнений, наляканий, боїться або просто психічно неурівноважений. Я знаю, що можу бути вбитий у будь-який момент, у будь-який час, для мене важливо, щоб люди знали мої думки. Отже, це мої думки, мої напуття, мої побажання, я хочу записати їх, щоб їх могли прослухати люди.
    • магнітофонний запис (18.11.1977) The Mayor of Castro Street: The Life and Times of Harvey Milk (1982, ISBN 0-31256-085-0), ст. 275
  • Я ніколи не вважав себе кандидатом. Я завжди вважав себе частиною руху, частиною команди. Я вважав рух кандидатом. Я думаю, що є різниця між тими, хто використовує рух, і тими, хто є частиною руху. Мені здається, я завжди був частиною руху. Мені шкода, що мені не вистачало часу, щоб пояснити раніше усе, що я робив. Майже все, що я робив, було зроблено в ім'я гей-руху.
    • магнітофонний запис (18.11.1977) The Mayor of Castro Street: The Life and Times of Harvey Milk (1982, ISBN 0-31256-085-0), ст. 276
  • Інший аспект цього запису стосується того, що має трапитися у випадку моєї насильницької смерті. Я не можу урятувати людей від почуття гніву, жалю та люті, але я сподіваюсь, що вони використають цей смуток і цю лють не для того, щоб це демонструвати або щось подібне, я сподіваюсь що вони прийдуть до влади, я хочу надіятися, що п'ять, десять, сто, тисяча людей піднімуться. Я хотів би бачити, як кожний гей-лікар відкриється, кожний гей-адвокат, кожний гей-архітектор відкриється, що вони встануть і покажуть себе цьому світові. Це поклало б край упередженням швидше, ніж будь-хто може це уявити. Я закликаю зробити це, закликаю відкритися. Лише таким шляхом ми почнемо добиватися дотримання наших прав.
    • магнітофонний запис (18.11.1977) The Mayor of Castro Street: The Life and Times of Harvey Milk (1982, ISBN 0-31256-085-0), ст. 276–277
  • Я прошу: руху — не зупиняйся, руху — розвивайся, тому що на минулому тижні я отримав телефонний дзвінок з Алтуни, Пенсильванія, і виявилось, що новина про мою перемогу дала комусь ще, ще одній людині, надію. Врешті-решт, це те, заради чого це все потрібно. Не заради власної користі, не заради цього, не заради влади, а задля того, щоб у цього юнака, там у пенсильванській Алтуні, з'явилась надія. Ми повинні дати їм надію.
    • магнітофонний запис (18.11.1977) The Mayor of Castro Street: The Life and Times of Harvey Milk (1982, ISBN 0-31256-085-0), ст. 277
  • Якщо куля і має пройняти мій мозок, нехай ця куля рознесе двері кожної комірки.
    • магнітофонний запис (18.11.1977) The Mayor of Castro Street: The Life and Times of Harvey Milk (1982, ISBN 0-31256-085-0), ст. 372

Промова в День свободи геїв[ред.]

  • Гей-браття і сестри. Ви повинні відкритися. Відкритися перед вашими батьками. Я знаю, що це важко і це завдасть їм болю, але подумайте, якого вони завдадуть вам болю в кабінці для голосування! Відкрийтеся вашим рідним, відкрийтеся вашим друзям, якщо вони дійсно ваші друзі. Відкрийтеся вашим сусідам, вашим колегам, які працюють в тих місцях, де ви обідаєте та робити покупки, відкрийтеся тільки тим людям, яких ви знаєте, і які знають вас. Нікому більше. Раз і на завжди зламайти міфи, зруйнуйте неправду і підтасування. Заради вас. Заради них. Заради хлопчиків, наляканих підсумками гоосування в Дейді та Юджині.
    • "That's What America Is, " промова в День свободи геїв (25.06.1978) в Сан-Франциско

Промова надії[ред.]

  • Молоді геї із Алтуни та Міннесоти, що вже відкрилися, чують тепер по телевізору Аніту Браєнт та її розповіді. Вони повинні дивитися вперед лише з єдиним почуттям — почуттям надії. І ви повинні дати їм надію. Надію на найкращий світ, надію на найкраще завтра, надію на найкраще місце, куди можна поїхати, якщо тиск у них вдома стане нестерпним. Надію, що все буде гаразд. Без надії не лише геї, але і афроамериканці, і старі, і інваліди, ми, усі ми здамося. І коли ви допомагаєте тому, щоб більше геїв стали обраними до центрального комітету або інших органів влади, це дає зелене світло усім, хто почуває себе безправним, зелене світло, дає можливість рухатися вперед. Це дає надію усій нації, тому що, якщо гомосексуал зумів цього добитися, це озачає, що двері відчинені для всіх.
    • «Промова надії», The Mayor of Castro Street: The Life and Times of Harvey Milk (1982, ISBN 0-31256-085-0), ст. 363

Посилання[ред.]