Відута Любов Йосифівна

Відута Любов Йосифівна

Стаття у Вікіпедії

Любов Йосифівна Відута (9 березня 1970, Львів) — письменниця, (поетеса і прозаїк).

Цитати

Я – українка. Вважаю, що краще зробити бодай одну маленьку справу, аніж невпинно балакати, що щось колись зроблю для своєї країни. Для мене патріотизм — не порожній звук.

Цитати з творів

Оце вже зась! Не дам полізти в душу, Бо ви нічого там не загубили. — «Не дам»

Я просто хочу, щоби був щасливим Народ, що вміє солов'єм співать. — «Звичайним віршем»

Mи — українці! Не терпім наругу! За гідність нашу виграємо бій! — «Звичайним віршем»

Скажіть мені, яке у вас кохання, А я скажу чи ліком є, чи трунком. — «Скажіть мені»

Але ніхто не бачить Неба, котре так плаче! Видно, у Неба також часто душа болить… — «Плач Неба»