Братунь Ростислав Андрійович

Матеріал з Вікіцитат
Братунь Ростислав Андрійович
Стаття у Вікіпедії

Ростисла́в Андрі́йович Брату́нь (7 січня 1927, Любомль (Волинь) — 8 березня 1995, Львів) — український поет, громадський та державний діяч.

Цитати[ред.]

  •  

Зустрічайте мене, я — ваш брат,
Зустрічайте мене, я — ваш друг.
З вами всім я ділитися рад,
Спільний лан оре спільний наш плуг.

  •  

Я іду від людей до людей,
Від народу я іду до народу
І несу почуття молоде,
Оповите у сонячну вроду.[1]

Про Братуня[ред.]

  •  

Ми розглянули твори...досить численного загону письменників, за чиєю допомогою радянські можновладці утверджують своє панування на Україні; ласі шматки, що перепадають найвідданішим, повинні стимулювати акт творення, і вони, природно, роблять свою справу. На обріях нашої літератури, окрім старих кадрів культівських часів (Натана Рибака, Леоніда Новиченка, Юрія Збанацького), з'являється чимало нових письменників-підприємців: Павло Загребельний, Микола Сингаївський, Олесь Лупій, Ростислав Братунь. Продукуючи романи, драми, поезії, статті на правильні теми, гурт оцих вельми далеких від культури свого народу митців «чесно» заробляє на хліб. Твори багатьох із них написані досить вправною рукою графомана, тому непідготованому читачеві за напруженим сюжетом та розмаїтою образною системою важко помітити його ідейну недолугість і навіть реакційність. А це й потрібно авторові та верхнім «десяти тисячам» які спонукають його до письма відрегульованою системою заохочень.[2]

  Валерій Марченко

Примітки[ред.]