Кузьменко Андрій Вікторович
| Андрій Кузьменко | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Андрі́й Ві́кторович Кузьме́нко (псевдонім — Кузьма; 1968–2015) — український співак, письменник, телеведучий, продюсер, актор. Лідер гурту «Скрябін».
Цитати[ред.]
- Рахувати дати — то є ідіотська традиція.[1]
- Свій день народження — це остання річ, що я люблю в житті.[1]
- Телебачення — не професія, а так, випадкова віха в моєму житті.[1]
- Краще бути оптимістом, який нічого не знає, ніж загинатися і ростити собі горб від того, що навколо самi проблеми.[1][2]
- Якісь пісні здіймають хвилі, якісь не здіймають. Тут ніколи не вгадаєш.[1]
- Українці вибирають такого, що спочатку з вазеліном, а потім уже без вазеліна, шоб пожошче. Такий собі садомазохізм в генах…[3]
- Саме основне — не гамнити тим, хто навколо тебе.[4]
- Моя батьківщина — то машина.[5]
- Патріотичні пісні треба писати весь час, а не тоді, коли їх писати треба. Бо до того, як в країні таке сталося, ніхто їх не писав, а зараз всі стали такими патріотами — понадівали собі вишиванки і поналіплювали їх на машини. Їх ще «вишиватниками» називають. Начепив вишиванку — і вже думаєш, шо все помінялося. Та вишиванка має бути десь глибше, зашита мамою і татом…[3][2]
- Нейтральним бути точно не можна.[6]
- То є біда нашого народу, що ми є «тєрпіли».[6]
- Політики — люди з інакшої планети, вони закони придумують для нас, щоб нас, як отару тримати в якомусь периметрі.[6]
…вони створили жлобський продукт, і жлоби чи рогулі мають їх за своїх. Мільйони переглядів у YouTube свідчать про те, що народ цей гурт цінує… але жлобам мало треба. Їм же не потрібен жоден розвиток, бо вони одну пісню можуть слухати роками. Тому в цього проекту є популярність — серед людей з освітою плюс-мінус ПТУ.[7] — Про гурт «Дзідзьо» («А я сяду у каділак») |
- Вся та п*****а, яка сидит у Верховній Раді, то всьо має бути стріляне і п******е.
Про трасу Кривий-Ріг — Олександрія:
- Я би назвав її спа-салоном, панове депутати. Не треба тратити бабки на то, щоби ходити і мнути свою **** на дорогих масажистів, просто-напросто — сідайте на «таврію», знімайте крісло, **** — на банановий ящик, і в цюйво ямку — ****! І не треба, не треба ні масажа, не треба ламати собі голову куда піти в фітнес-клуб, всьо приходить само-собою. Дякую вам за ту х***ю.[8][9]
Мій дім — єдине в світі місце, де мене люблять і чекають незалежно від того, хто я і скільки заробляю. Я ніколи не зраджу найближчих мені людей[2]. |
- Захист Батьківщини треба було почати з граблями в руках.[10]
- Ти сам собі країна, зроби порядок в своїй голові![11]
- Чим більше хочеш взяти від життя — тим менше воно хоче тобі дати.[10]
- Не терпіть. Завжди говоріть хам, що він хам.[11]
- Люди! Гарного вам дня, хоча я навіть не знаю, що сьогодні — вівторок чи субота і пофіг, вбивайте хамство посмішкою.[10]
- Найголовніше — не срати тим, хто навколо тебе.[11]
- Мій дім — єдине в світі місце, де мене люблять і чекають незалежно від того, хто я і скільки заробляю. Я ніколи не зраджу найближчих мені людей.[10]
- Любов — це стан, коли ти не розумієш чому![12]
- Якщо хтось плюнув тобі на плечі, є надія на те, що він просто не доплюнув на того, хто йшов перед тобою.[10]
- Благочинність закінчується там, де починаються камери й мікрофони.[12]
- Той чоловік, який допоміг зрозуміти, що ми українці єдині, це не чоловік. Це баба, та й то не справжня, а гумова. Ми можемо цього гада надути, а можемо спустити.[10]
- Я дуже багато їжджу по країні. І так багато тямущих, розумних, інтелігентних людей є в народі, а нами чомусь мають керувати хами, грабіжники, злодії, бандити. Чому воно так? Напевно, ми самі в цьому винні.[13]
- Якби нинішній Кузьма побачив тодішнього Кузьму, сказав би: «Хлопець, стисни зуби. Через двадцять років все буде — зашибісь!»[10]
- Я медичний лікар, лейтенант. Я стою на облік, і якщо треба буде, звісно, піду! Навіть якщо доведеться варениками по танках кидати! [13]
- Коли тобі в житті нічого не треба, то обов’язково цим скористається який хер з боку і забере твоє.[10]
- Я впевнений, якщо людина щаслива, вона скрізь знайде привід для гарного настрою.[13]
- Перші дні війська довгі, як полярні зими. Таке враження, що зранку тобі було вісімнадцять, а ввечері — вже за сорок.[10]
- У коханні не можна обмежитися гармонією і стражданнями — цього мало. У ній набагато більше чинників: повний дискомфорт за відсутності коханої людини, повний комфорт від присутності коханої людини, і потім такий клубок у горлі завбільшки з яблуко, коли вмикаються якісь моменти чи то нудьги, чи то переживання.[13]
- Я побачився з мамою і татом. Вони виглядали в той момент так красиво, як ніколи. Можливо я скучив за ними, і нарешті побачив то, чого раніше не помічав. Наприклад то , що в мами з’явилися нові зморшки біля очей, а в тата нові сиві пасма щетини на бороді .[10]
Примітки[ред.]
- ↑ а б в г д «Краще бути оптимістом, який нічого не знає», Україна Молода.
- ↑ а б в г д е ж и Рок-цитати. Андрій Кузьменко
- ↑ а б Концерт Скрябина в Кременчуге: о мобилизации, нардепах и полуголых кременчужанках // Кременчуг Today, 30.01.2015.
- ↑ Андрій Кузьменко (Кузьма, «СКРЯБІН»), інтерв'ю журналу CITY LIFE, Тернопіль — YouTube, 22.11.2014.
- ↑ Скрябін — відверте інтерв'ю (Андрій Кузьменко) // ZT-Grad, 04.12.2014.
- ↑ а б в Нейтральним бути не можна, — Єфросініна опублікувала інтерв’ю з Кузьмою. Телеканал новин «24» (5 лютого 2015). Процитовано 6 лютого 2015.
- ↑ Кузьма Скрябін. А я сяду у каділак // Жлобологія: Мистецько-культурний проект / Автор та куратор проекту: Антін Мухарський. — Київ: Наш формат, 2013. — С. 321. — ISBN 978-966-97344-0-2.
- ↑ У мережу злили останнє прижиттєве відео з мобільного Кузьми Скрябіна
- ↑ Останнє відео з мобільного Кузьми Скрябіна
- ↑ а б в г д е ж и к л 50 найкращих цитат Кузьми Скрябіна
- ↑ а б в Геній нашого часу
- ↑ а б Добряк з місця щасливих людей
- ↑ а б в г Вічні цитати Кузьми Скрябіна
