Чоловік, який вирощував комети

«Чоловік, який вирощував комети» (іт. L'uomo che coltivava le comete) — повість італійської дитячої письменниці Анджели Нанетті, опублікована у 2002 році. У 2003 році здобула спеціальну відзнаку каталогу «Білі круки».

Цитати

Відмовлятися від мрій не годиться, навіть якщо вони від нас ідуть.

Якщо вже на те пішло, то мрії покидають нас самі.

Без мрій нам не обійтися: лише вони й надають сенс нашому життю.

Якщо ти не вмієш чекати, то навіщо тобі сіяти комети?

Може, причин почуватися нещасливим у мене й немає, та щастя це чомусь не приносить.

І як розповісти про те щастя? Воно ж бо не зіткане зі слів, а невловиме й невідчутне на дотик, легке й майже незриме, наче дим.

Мати батька — це дуже важливо. Батько всього вчить і робить так, що ти більше нічого не боїшся.

Вони разом засміялися, і він побіг, огорнутий маминою ласкою, якої з лишком стало б і на те, щоб нагріти їхню оселю, і на те, щоб розвіяти низькі сірі хмари, які чатували на нього відразу за дверима.

Міріам ані не здивувалася, ані не попросила пояснень; на відміну від пана Лоренца чи вчителя, слів вона не потребувала, бо читала у його серці.

Джерело

• Нанетті А.. Чоловік, який вирощував комети : повість / пер. з італ. Андрія Маслюха. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2016. — 152 с.