Харчишин Валерій Володимирович
| Валерій Харчишин | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
|
Вале́рій Володи́мирович Харчи́шин (нар. 1974) — український рок-музикант. Лідер рок-гурту «Dруга Ріка».
Цитати
[ред.]- Від самого початку музика в моєму житті не була лише хобі, бо я співав у професійних колективах. Але й звичайною роботою це важко назвати, отой стан, в якому ми були, коли просто зустрічалися, слухали музику, пили пиво та щось грали, може, й був періодом хобі, яке трансформувалося в роботу. Так що музика — не хобі. Маю інше велике захоплення. Я подорожую, і це найкраще хобі в світі.
- У мене склалось таке враження, що вся Європа є з обмеженими можливостями. Насправді це не так, просто в нашій країні цих людей ніхто не знає і не бачить, бо у нас такі люди змушені сидіти у своїх будинках.
- Коли я був маленький, то прогулював уроки. Просто казав мамі, що йду до школи — вона давала мені канапки з собою і казала: «Ну, йди, синку, навчайся!» А я йшов на якесь будівництво, діставав книжку — не пам’ятаю навіть, що я тоді читав — здається, «Дона Кіхота». У принципі, це шкільна програма, але те, що мені давали в школі, я ніколи не хотів читати, лише те, що обирав сам. Там сидів і читав по кілька днів підряд, до школи не ходив. А потім, коли мене зачепила музика, я взагалі забув, що можна читати.
- У нас часто трапляються кумедні ситуації на гастролях. Одного разу, ми чекали на свій виступ у Черкасах, де ще жодного разу не співали, здійнявся буревій і сцена почала падати. Смішного мало, але ми так і не виступили в цьому місті. Колись у Донецьку впала напруга, «клава» Шури полізла вниз і почала грати в іншій тональності. Народ не розуміє, що відбувається. А ми спочатку крадькома дивились на Шуру, а потім вже не змогли стримати відвертий регіт.
- Я намагаюся поєднати непоєднуване і тому легко можу носити дуже дорогу куртку за кілька тисяч доларів з парою кедів за тридцять гривень.
- Співати я почав зовсім випадково. Під час здавання останніх державних іспитів, після яких я мав одержати диплом диригента, один з членів комісії сказав, що у мене є голос. Він поцікавився, чи я не співаю. Я відповів, що ні. Як видно, цікавий член комісії сильно засмутився і передумав ставити мені оцінку за іспит. Вже за годину я знову стояв перед ним і на все горло співав «Реве та стогне Дніпр широкий». Я сильно хвилювався і забував текст, тому, місцями співав просто «ла-ла-ла», але оцінку свою отримав.
- Все, що робимо, ми намагаємося робити якісно, намагаємося не обдурювати людей. А ще ми постійно змінюємося! «Dруга Ріка» — це не той гурт, який 15 років поспіль співає одну й ту ж саму пісню.
- Як ми вирішуємо конфлікти в гурті? Лупимо один одного по морді.
- Ми глибоко сімейні люди. Наша сім'я складається з 6 чоловік і називається «Dруга Ріка».
Джерела
[ред.]
