Зінаї́да Па́влівна Ту́луб (16) 28 листопада 1890, Київ — † 26 вересня 1964, Ірпінь, Київська область — українська письменниця.
Дочка українського журналіста та перекладача Павла Олександровича Тулуба, онука українського педагога Олександра Даниловича Тулуба.
Мені снилося щось свіже, як конвалії весняні,
Лякливо-затаєне, як дівочі мрії.
І серце чуйно здригнулося у дрімоті пробудження,
Палая сльозою кришталевою відкритої зірки.
Чи то твоя душа чиста до мене припала думою,
Запалала посмішкою сонячної і до щастя покликала;
Чи сама загорілася я своєю силою юною,
Але так я нині щаслива, так радісно світла. [1] — "Стихи моей молодости"(рос.)
Мне снилось что-то свежее, как ландыши весенние,
Пугливо-затаенное, как девичьи мечты.
И сердце чутко дрогнуло в дремоте пробуждения,
Горя слезой хрустальною раскрывшейся звезды.
Твоя душа ли чистая ко мне приникла думою,
Зажглась улыбкой солнечной и к счастью позвала;
Сама ли загорелась я своею силой юною,
Но так я нынче счастлива, так радостно светла.
Стаття у Вікіпедії
