«Путін — хуйло!» (рос.Путин — хуйло!) — спочатку приспівка футбольних уболівальників, яка стала відомою внаслідок російської інтервенції в Україну 2014 року. Пізніше — народна пісня[1] та інтернет-мем, що набув популярності серед противників політики Володимира Путіна.
Це, звичайно, не завдання Вікіпедії давати визначення Путіну — хуйло він чи ні. Але якщо це поширений вислів, що гуляє інтернетом, використовується на плакатах, тоді це частина певного культурного обігу і ми маємо пояснити, звідки виникла ця фраза і хто її поширив.[2]
Ми дивилися на російського президента як на злого генія, надприродну деструктивну істоту, здатну підкорити Україну своєю гігантською силою волі. А потім прийшли футбольні фанати, отак от просто взяли і десакралізували імператора зла. Тепер Путін х-ло, ну і все.[3]
Путін і без спеціальної футболки знає, як його люблять називати українці. Переконаний, що він (Путін) – людина, яка «поведена» на манії величі. Звичайно, що це його виводить із рівноваги, і надзвичайно сильно. Він просто мститься тим, що надсилає сюди найманців.[4]
Дівок Оріджі робить щасливою Бельгію і Україну. Ну що Україна, ти готова? Тоді можна заспівати українську народну: ла-ла-ла-ла…[7] — коли Бельгія забила гол у ворота Росії на Чемпіонаті світу з футболу 2014
— Андрій Столярчук, український спортивний коментатор (22 червня 2014)
Я хочу, і прошу вас визнати нарешті на рівні нашого Парламенту, усунувши будь-які дипломатичні свої, так би мовити, причепурності, взяти до уваги слова Бісмарка, що будь-яка угода із Росією нічого не варта, крім отого папірця. І всі повинні разом сказати, що «Путін – це Хуйло»[8]. — У cесійному залі Верховної Ради під час виступу щодо розстрілу автобусу під Волновахою 13 січня 2015 року.
6 березня 2014-го, за тиждень після того, як Рада федерації Федеральних зборів РФ на прохання президента В. Путіна (після всіх цих подій більше відомого в світі під прізвиськом "Хуйло") одноголосно надала йому дозвіл на застосування військової сили проти України... [10]
— Сергій Зубченко, уривок з книги "Левантійський гамбіт", с. 239.