Майстер і Маргарита

Матеріал з Вікіцитат
Вікіпедія
Вікіпедія

Ма́йстер і Маргари́та — роман Михайла Булгакова. Написаний у 1929-1940 роках, уперше опублікований 1966-го.

Автор[ред.]

  •  

Ніколи не розмовляйте з невідомими. — назва розділу 1

  •  

У білому плащі з кривавим підбоєм, по-кавалерійському шаркаючи ногами, рано-вранці чотирнадцятого числа весняного місяця нісана в криту колонаду між двома половинами палацу Ірода Великого вийшов прокуратор Юдеï Понтій Пилат. — розділ 2

  •  

Поворухнувши пальцями ніг, Стьопа здогадався, що лежить у шкарпетках, тремтячою рукою провів по стегну, щоб визначити, в штанах він чи ні, і не визначив. — розділ 7

  •  

Пiтьма, що надiйшла вiд Середземного моря, накрила ненависне прокураторовi мiсто. Щезли висячi мости, якi єднали храм зi страшною Антонiєвою вежею, опустилася з неба хлань i залила крилатих богiв над iподромом, Хасмонейський палац з бiйницями, базари, караван-сараï, провулки, ставки… Пропав Іршалаiм — велике мiсто, наче i не було його на свiтi… — розділ 19

  •  

Хто сказав, що немає на світі справжнього, вірного, вічного кохання? Хай відріжуть брехунові його мерзенний язик! — розділ 19

  •  

Уранці він прокидається мовчазним, але зовсім спокійним і здоровим. Його роз'ятрена пам'ять затихає, і до наступної повні професора не потурбує ніхто: ні той безносий, що колов Гестаса, ані жорстокий п'ятий прокуратор Юдеï вершник Понтій Пилат. — останні рядки епілогу

Воланд[ред.]

  •  

Цеглина ні з того, ні з сього нікому й ніколи на голову не впаде. — розділ 1

  •  

Я — історик. Сьогодні ввечері на Патріарших буде цікава історія! — відповідь на питання, чи він історик. (розділ 1)

  •  

Майте на увазі, що Ісус існував. — розділ 1

  •  

Ніколи і нічого не просіть, особливо в тих, хто дужчий за вас. — розділ 24

  •  

Рукописи не горять. — розділ 24

  •  

Кожному буде дано по вірі його. — розділ 23

Понтій Пилат[ред.]

  •  

— боги, боги мої, отрути мені, отрути! ..

Майстер[ред.]

  •  

— Ви були одружені? - Ну так, ось же я і клацаю ... На цій ... Вареньці, Манечцi ... ні, Вареньці ... ще сукня смугасте ...

  •  

— Мене зламали, мені нудно, і я хочу в підвал.

Маргарита[ред.]

  •  

— Я тобі казку розкажу. Була на світі одна тітка. І у неї не було дітей і щастя взагалі теж не було. І ось вона спершу довго плакала, а потім стала зла.

Єшуа Га-Ноцрі[ред.]

  •  

— Злих людей немає на світі, є тільки люди нещасливі.

Бегемот[ред.]

  •  

Даруйте ... хіба я дозволив би собі налити дамі горілки? Це чистий спирт!

Азазелло[ред.]

  •  

— Відріжу руку!

Гелла[ред.]

  •  

Лицар, там явився маленька людина, яка говорить, що йому потрібен мессир.

Коров'єв-Фагот[ред.]

  •  

Немає документа, немає і людини.

Михайло Олександрович Берліоз[ред.]

Іван Бездомний[ред.]

  •  

— Міліція? Міліція? Товариш черговий, розпорядитеся зараз же, щоб вислали п'ять мотоциклетів з кулеметами для упіймання іноземного консультанта. Що? Заїжджайте за мною, я сам з вами поїду. Каже поет Бездомний з божевільні ... Ви слухаєте? Алло! Неподобство!

Никанор Іванович[ред.]

  •  

Я Никанор, звичайно, Никанор! Але який же я до блазневі голова! ..... Бажаєте, землю буду їсти що не брав? A Коров'єв - він чорт.

Арчибальд Арчибальдович[ред.]

  •  

Чим буду пригощати? Баличок маю особливий ... у архітекторського з'їзду відірвав ...

Афраній[ред.]

  •  

Щоб одружитися, прокуратор, потрібні гроші, щоб на світ людини, потрібні вони ж, але щоб зарізати людину за допомогою жінки, потрібні дуже великі гроші ... Жінки не було в цій справі, прокуратор.

Про роман[ред.]

  •  

По-справжньому хороша тільки сюжетна лінія з Бегемотом і московськими письменниками. Любовна лінія — люта вульгарщина. Що і пояснює загальну любов до твору.[1]Відповідь на питання, який твір найбільш переоцінений в літературі

 

По-настоящему хороша только сюжетная линия с Бегемотом и московскими писателями. Любовная линия – лютая пошлятина. Что и объясняет всеобщую любовь к произведению.

  Мирон Федоров, репер.

Примітки[ред.]

  1. Михеев А. Oxxxymiron: "Год провел, глядя из окна на перекресток" // KEEP IT REAL — Переглянуто: 26 березня 2016 (рос.)

Джерела[ред.]

  • Михаїл Булгаков Майстер і Маргарита. Переклад з російської: Микола Білорус; передмова і примітки: Н. П. Євстаф'єва. Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України. Харків : Фоліо, 2006. 416 с. ISBN 966-03-3336-6 (Бібліотека світової літератури)