Лятошинський Борис Миколайович
| Борис Лятошинський | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Бори́с Ми́колайович Лятоши́нський (1894 (1895) — 1968) — український композитор, диригент і педагог, вважається одним з основоположників модерного напрямку в українській музиці.
Цитати[ред.]
Зараз цілковита плутанина — безлад на музичному фронті. Вхопилися всі за те страшне слово «формалізм» і шиють його всім. Будь щось комусь не до вподоби, як він одразу ж замість того, щоб зрозуміти, відмахується від цього і каже, що це – формалізм. Все хоч трохи складне – формалізм[1]. — З листа до Р.Глієра |
- Як композитор я мертвий, і коли воскресну — не знаю.[2].
Цитати про Бориса Лятошинського[ред.]
Борис Миколайович був учнем славнозвісного Глієра з його операми і фортепіанними п’єсами, був музикантом класичного спрямування, і як викладач, був нащадком системи, яка прийшла до теренів російської Імперії в основному з німецьких земель[1]. |
|||||
| — Леонід Грабовський |
Борис Миколайович справедливо посідає важливе місце в історії української музики. З його іменем багато в чому пов`язане її формування і насамперед розвиток симфонічного жанру в Україні[3]. |
|||||
| — Дмитро Шостакович |
Фортепіанний доробок Бориса Лятошинського 1920-х років – унікальне явище українського модернізму цих років. Як і його старші сучасники – видатні європейські модерністи, Лятошинський у власній творчості має також пізньоромантичні витоки, безпосередньо пов`язані з іменами Ваґнера, Ліста, Чайковського, Малера. Відчувши на собі й помітний вплив пізнього Скрябіна, а ще – естетики австрійського експресіонізму та композиційних принципів нововіденської школи (перш за все Шьонберґа і Берґа), Лятошинський саме у 1920-ті роки використовує найбільш радикальні технології у компонуванні, які можна чути й, зокрема, в угорця Бартока та поляка Шимановського[4]. |
|||||
| — Євген Громов |
Він був справжнім лицарем — м'який, шляхетний, витончений, істінний інтелігент, і в той же час вимогливий суворий вчитель. Він привчив мене писати ноти чисто, охайно, логічно висловлювати музичну думку, аналізувати написане, слухати сучасну музику, мати свою індивідуальність. У нього було цікаво вчитися[5]. |
|||||
| — Леся Дичко |
Примітки[ред.]
- ↑ а б Писати музику і вчити інших, попри війну та цензуру — композитор Грабовський згадує вчителя — українського класика Бориса Лятошинського
- ↑ Леся Олійник. Скарб Бориса Лятошинського Дзеркало тижня (28-01-2005)
- ↑ Борис Лятошинський – святковий передзвін оркестрової майстерності
- ↑ ВІДОБРАЖЕННЯ. БОРИС ЛЯТОШИНСЬКИЙ І ЙОГО ЧАС
- ↑ Грица С.Леся Дичко в житті і творчості. — Дрогобич, 2012. — С. 18.