Дорошенко Петро

Матеріал з Вікіцитат

Дорошенко Петро (1627 — 19 листопада 1698) — визначний український державний, політичний та військовий діяч, гетьман України (1665-1676).

• Як вже не маєш ти своєї сили й відваги, то можна пошукати й сторонньої; і як немає в Християнстві правди, то можна спробувати її в чужовірців. А то є вельми справедливо, що коли людина потопає, то й бритви хапається; і се не є гріхом і глупотою, але крайність, вимушена необхідністю. Я ладен усе відступити на користь народу, навіть і саме життя своє, але покинути його в тяжкій неволі і думати мені нестерпно.
• З листа московському воєводі Тяпкіну: Ви звикли вважати нас за якусь безсловесну худобу, без нас вирішили, які міста залишити під собою, а які уступити, а тим часом міста ці дісталися вам не вашою силою, а Божою поміччю й нашою кров’ю й відвагою.
• З обох сторін Дніпра жителям бути у возз’єднанні і жити б окремо і давати данину турському цареві.
• У нас без поради полковників та іншого товариства нічого вчинити не можна.