У Вікіцитатах є статті про інших людей з прізвищем Вітренко.
Юрій Юрійович Вітренко (нар. 17 вересня 1976, Київ, Українська РСР) — український економіст та фінансист. Гендиректор інвестиційної компанії «ЕйВайЕй кепітал» (AYA Capital). Директор з розвитку бізнесу НАК «Нафтогаз України».
Світовий досвід показує, що ефективніший варіант, коли газ продають за ринковою ціною. Це досвід багатих країн. Коли занижується ціна – це досвід Венесуели, коли бідна країна і бідні люди[1].
Що Газпром де-факто зробив за допомогою домовленостей Путін-Тимошенко? Аналогія з готелем: він забронював там, наприклад, три номери, але при цьому зробив так, що готелем ніхто, крім нього, не може користуватися[2].
Газ для Росії — це політична зброя, вони хочуть використовувати газ або як удавку, яку вони накинули, а потім ви маєте на колінах щось вимолювати; або як хабар: вам дали якийсь дешевий газ. Ринкові правила означають, що у Путіна вже не буде про що домовлятися[2].
Політика Росії стосовно України — це типова неоколоніальна політика. Вони знаходять українських посіпак, які продають їм за якийсь невеличкий хабар український національний інтерес або якусь долю, такі намісники, і потім вони просто витискають усі соки з України[2].
Ми говоримо, що неправильно, коли Нафтогаз забезпечує від 15 до 20% всіх надходжень до бюджету. Ми ж не Саудівська Аравія, ми навіть не Росія. Це означає, що інші не платять податки до держбюджету, або щось у нас неправильно[2].
Регулювати ціни для всіх — це неправильно, це не європейські правила[2].
Єдиний облгаз [Кіровоградгаз], який ми контролюємо, як тільки ми цей контроль отримали, ми відразу ж знайшли там мертві душі, ми знаємо, що в облгазах крадуть газ[2].
Для нас найголовніша проблема — це принаймні отримати прямий контакт зі споживачами, щоби ми могли постачати газ напряму споживачам, і потім уже з ними ми будемо вирішувати питання хто платить, як, хто не платить[2].
Більшість людей, які мають гроші, вони їх вкрали, називаємо речі своїми іменами, отримали хабарі, нечесно заробили. І це вже така суспільна свідомість, норма. Ми говоримо: в Україні чесно заробити гроші неможливо. А потім з'являється хтось, хто говорить: я чесно заробив. І тоді для людей це ментальна проблема, вони говорять: “А як це може бути? Якщо можна заробити чесно, чому тоді я не заробляю?” І ми говоримо, що цей наш новий приклад, поки що це виняток із правила, але він має стати новим правилом, і люди це побачили[2]. — Про премію за перемогу в Стокгольмському арбітражі.
Юрій Вітренко – це корупціонер найвищого рівня. За висновками державного аудиту, очолюючи НАК «Нафтогаз» 5 років, він вивів з країни 225 мільярдів гривень корупційних оборудок. Він сам собі виписав премії на 170 мільйонів гривень і перевів ці гроші на свої рахунки за те, що завалив роботу «Нафтогазу». Однак президент двічі просував цього корупціонера на посаду першого віцепрем’єра – міністра енергетики. Двічі Верховна Рада не підтримувала це рішення. І тоді президент всупереч Конституції України вирішив внести законопроєкт, яким без узгодження з Верховною Радою призначає Вітренка виконуючим обов’язки пожиттєво з повним спектром повноважень[3].
Замість того, щоб порушити проти Вітренка кримінальну справу, згадаймо «весна прийде – саджати будемо», його садять на посаду першого віцепрем’єра. Ця людина матиме повний спектр повноважень для того, щоб здійснювати свої корупційні дії, як він це робив і попередні роки. Зараз поіменно видно, хто є спільником президента в тому, щоб повертати корупціонерів до влади. А ми йдемо до Конституційного Суду і голосуємо проти![3]
Сім років тому, коли ще була попередня влада, у людей просто нахабно, через корупційну модель, ідеально опрацьовану, забрали дешевий український газ і підняли ціни на газ і на тепло – вдумайтесь – в 11 разів. Ми ж усі з вами знаємо, що проведено державний аудит за ці роки, і ми знаємо, що НАК "Нафтогаз" вивів із країни 225 млрд грн. І 75 млрд грн недоплатив до бюджету. Де кримінальні справи з 225 млрд грн, які людьми були заплачені за тарифи? Де кримінальні справи проти Коболєва, проти Вітренка, проти всіх попередників, які це все робили? Ніяких кримінальних справ немає, а Коболєв на місці. І вся корупційна машина зі встановлення необґрунтованих тарифів продовжує, уже після закінчення попередньої влади, працювати в нової влади[4].
Уряду Юрій Юрійович обіцяв принести значні прибутки, які нібито «не зміг забезпечити попередній менеджмент»... Суто формально Юрій Вітренко це навіть зробив: фінансовий звіт за 2021 рік фіксує «прибуткову роботу». Проблема в тому, що ці прибутки існують насправді лише на папері. Намалювати «прибутковість» за минулий рік і не потонути при цьому Вітренко зміг завдяки двом маніпуляціям: з оцінкою справедливої вартості накопичених боргів і з грошима державної компанії «Оператор газотранспортної системи України»[5].
— Микола Тесля, енергетик, економіст
Якщо ви стомилися від переказу комбінацій, придуманих і реалізованих Вітренком, то можете уявити, якою непересічною є енергія цього менеджера. Щоправда, постійна гра в переведення стрілок добігає кінця. В результаті тривалих менеджерських вправ Вітренка ніхто не отримав того, чого очікував. Грошей не стало... Усі ці маніпуляції зі звітністю та грошима не пройшли повз увагу міжнародних партнерів, які забезпечують фінансову стабільність країни під час війни.[5].
— Микола Тесля, енергетик, економіст
Найбільш успішним його досягненням на посту менеджера «Нафтогазу» став ефективний пошук винних у проблемах.[5].
— Микола Тесля, енергетик, економіст
Що у Вітренка вийшло, так це захистити власні фінанси. Історія про те, що під час призначення його багатомільйонну премію «віддали в бюджет», така ж дута, як і звітність «Нафтогазу». Всі гроші перевели в облігації державної позики, які він із задоволенням забере після неминучого вже звільнення з компанії.[5].
— Микола Тесля, енергетик, економіст
Він підтримав Майдан, а я була категорично проти Майдану. Він був і залишається моїм сином, я від нього не відмовилася і не прокляла. Він сказав, що я нічого не розумію, і я маю тобі пояснити. Я йому відповіла: Юра, ти нічого не переплутав? Хто у нас мама, а хто у нас - син! [6]
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі
