Боднар Флоріан

Матеріал з Вікіцитат

• Якщо держава – це ми, то хто тоді вони?
• Совістю торгують ті, хто її не має.
• Дух часу: послати всіх до чорта і кинутись до Бога.
• Коли в голові – вітер, у склянці – буря.
• Вдало дібраний псевдонім допомагає зробити ім’я.
• Парадокс: мають палаци, а мріють жити в серцях людей.
• Що більше можливості говорити, то менше хочеться думати.
• Навіщо порушувати закон? На те є поправки.
• Перейменувати – ще не означає називати речі своїми іменами.
• І мости руйнуються від того, що всі йдуть у ногу.
• Ми дедалі більше стаємо господарями безвихідного становища.
• У хворої економіки більшає лікарів, та меншає санітарів.
• Що дешевша горілка, то більше патріотів!
• Легко обманути народ, спробуйте обхитрувати дружину!
• Поки на порядку денному стоять питання, а не відповіді – порядку не буде.
• Скільки жил треба витягти з ближнього, аби натрапити на золоту?
• Вбиваючи в собі звіра, подумайте, чи не станете сиротою?
• Сказав правду – тепер відбріхуйся.
• Страшне не те, що все продається – жахає ціна.
• Погано не те, що від великого до смішного один крок, погано те, що назад не ступиш.
• Запитайте дорогу до раю, і вас пошлють до дідька.
• Звісно, що ми йшли не туди, зате ніхто не скаже, що відступали.
• Дурні краще користаються з дурості, ніж розумні – з розуму.
• Нема такої правди, яку б не можна було роздягти догола.
• На кожній гілці влади сидить мудрагель із пилкою.
• Сіють розумне, добре, вічне, але комусь же й орати треба.
• Чим відрізняється пам’ять від жінки?

– Пам’ять зраджує на старість, жінка – замолоду.

• З двох катів вибирають того, в кого гостріша сокира.

[ред.] Джерела

• Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. - К., Видавничий центр “Просвіта”, 2001