Теліга Олена Іванівна

Олена Теліга

Стаття у Вікіпедії

Роботи у Вікіджерелах

Медіафайли у Вікісховищі

Оле́на Іва́нівна Телі́га (з дому: Шовгенова або Шовгеніва; 1906–1942) — українська поетеса, літературний критик, діяч української культури.

Цитати

• Тільки тим дана перемога,

Хто й у болі сміятись зміг!

• Держави стоять не на династії, а на внутрішній єдності і силі народу.

• Змагайся і шукай! Вдивляйся

В очі пристрастей і зречень!

• Ті, що тужили за романтикою, не раз не розуміли цілої її сили. Ті ж, що її нищили, розуміли ту силу у всій її могутній загрозливості і — власне тому — нищили.

• У творця нового життя — великі пристрасті і почування, за які варто віддати життя.

• Перед нашою молоддю стоїть блискуче завдання — стати батьками майбутнього своєї нації.

• Я руці, що била, — не пробачу,

Не для мене переможний бич.

• Помиляється той, хто бачить мужність у цинізмі і брутальності супроти жінок.

• Ті, що стоять… у підніжжі недосяжної вежі або, ще ліпше, — вигідно лежать коло неї, ніколи не в стані побачити її найвищого шпиля.

• Кожний вистріл всередині нації є найліпшою музикою для серця ворога, є для нього більшою радістю, ніж власний цільний вистріл, бо то є завжди музика, якої диригентом є він сам.

• «Жінка-товариш» має переважно так мало жіночості, що — викликаючи пошану — ніколи не викликає любові й адорації.

• Вмій сказати «ні» коли від тебе вимагають сказати — «так».

• Хто готує себе лише на те, щоб впрягтися до плуга, завжди матиме погоничів.

• Для того щоб вміти бачити справжнє обличчя велетнів, людям, що можуть стикатися з ними, — треба бодай трохи піднятися до їх рівня.

• Я — вогонь, я — вихор,

А вони спинятися не звикли.

Не завжди у глибоких водах

Відшукаєш непорушне дно.

• Ненавидь і люби -

І варто буде жити чи вмирати!

• Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив, та там, де треба - я тверда й сувора.("Сучасникам").
• Життя кружляє на вузькій межі нових поривів, таємничих кличів, І видаються зайві і чужі давно знайомі речі і обличчя.("Лист" Л.Мосендзові)
• Не бійся днів заплутаних вузлом, ночей безсонних, очманілих ранків. Хай ріже час лице - добром і злом! Хай палять серце - найдрібніші ранки! ("Напередодні").

Джерела

• Антологія української поезії.-Лондон:Вид-во Спілки Української Молоді у Великій Британії,1957.-С.432, 434, 444.
• Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001