Небезпечні мандри

Матеріал з Вікіцитат
Версія від 15:20, 28 січня 2016, створена SergoBot (обговорення | внесок) (ізольована стаття сирота1)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Вікіпедія
Вікіпедія

Небезпечні мандри (англ. Watership Down, дослівний переклад «Вотершипський пагорб») — пригодницький роман британського письменника Річарда Адамса, виданий 1972 року.

Цитати[ред.]

  •  

«Тварини поводяться не так, як люди! — сказав він.— Вони б’ються, коли їм треба битись, і вбивають тільки тоді, коли не можна обійтися без убивства. Але вони не сушать мізків, придумуючи способів, як би зіпсувати життя іншим створінням. Тварини мають гідність і те, що я назвав би тваринністю!»[1]Суниця перед Радою

 

“Animals don't behave like men,' he said. 'If they have to fight, they fight; and if they have to kill they kill. But they don't sit down and set their wits to work to devise ways of spoiling other creatures' lives and hurting them. They have dignity and animality.”

  •  

«Чуєш, Ель-аграйро? Твій народ не правитиме світом, бо я того не бажаю. Цілий світ буде твоїм ворогом, Князю о Тисячі Ворогів, і хто тільки спопаде тебе, той і вб’є. Та спершу хай лишень твої вороги тебе спіймають — тебе, що риє нори, має чулі вуха й легкі ноги, князя, якого не захопити зненацька. Будь хитрим, невичерпним на витівки, і твій народ ніколи не згине»[1]Фрітх до Ель-аграйри

 

“All the world will be your enemy, Prince with a Thousand Enemies, and whenever they catch you, they will kill you. But first they must catch you, digger, listener, runner, prince with the swift warning. Be cunning and full of tricks and your people shall never be destroyed.”

  •  

Моє серце стало серцем одного з Тисячі, бо мій друг перестав сьогодні бігати![1]традиційна кроляча клятва

 

“My heart has joined the Thousand, for my friend stopped running today.”

  •  

Багато людей стверджують, ніби люблять зими, але насправді вони тільки тішаться захищеністю від зими[1]із розділу «Епілог»

 

Many human beings say that they enjoy the winter, but what they really enjoy is feeling proof against it.

  •  

«Їм, бачте, хочеться жити природним життям, начхати їм на громадські інтереси! Ніяк не тямить, що загальне благо будується на злагодженій співпраці всіх з усіма!»[1]Кервель

 

“They want to be natural, the anti-social little beasts. They just don't realize that everyone's good depends on everyone's cooperation.”

Примітки[ред.]

Джерело[ред.]