Джон Кітс

Матеріал з Вікіцитат
Версія від 15:02, 28 січня 2016, створена SergoBot (обговорення | внесок) (ізольована стаття сирота0)
Джон Кітс
Портрет роботи Вільяма Гілтона
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Джон Кітс (англ. John Keats, *31 жовтня 1795 — †23 лютого 1821) — англійський поет, представник другого покоління англійського романтичного руху.

Цитати

  • На верховину цю, — сказала тінь, —
    Піднятись може тільки той, хто близько
    Бере до серця всі нещастя світу.
    А то, хто гавані собі шукає,
    Щоб безтурботно дні свох проспати,
    Коли в цей храм і зайде випадково,
    Згниє на камені, де й ти вже був
    Наполовину стлів.
(Падіння Гіперіона // С. 135)
  • Щоб розпуститися, повинен цвіт
    Набратися землі своєї соку.
(Сонет до Спенсера // С. 79)
  • Я стрімголов пірнув у море, що допомогло пізнати течію з її сипучими пісками та гострими рифами значно краще, ніж якби я сидів на зеленому моріжку, грав на дурнуватій сопілочці і вдовольнявся чаєм та рятівними порадами.

Джерело

  • Кітс, Джон. Поезії / Переклад, вступна стаття та примітки Василя Мисика. — К.: Дніпро, 1968. — 151 с.
  • Мудрість віків: вибр. афоризми / упоряд. М. О. Пушкаренко. — К.: Богдана, 2009. — С. 39.