Свідки Єгови: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
|||
Рядок 21: | Рядок 21: | ||
| Коментар = Передмова до книги Олега Голька «Загартовані в Сибіру». |
| Коментар = Передмова до книги Олега Голька «Загартовані в Сибіру». |
||
| Автор = [[Ярослав Дашкевич]]}} |
| Автор = [[Ярослав Дашкевич]]}} |
||
{{Q |
|||
| Цитата = Біля пам'ятнику [[Сковорода Григорій Савич|Сковороді]] на Подолі завжди стоять Свідки Єгови — гарно вбрані й культурні люди з візочком, на якому брошури і журнали. Сьогодні їх нема, уперше за багато років. Починаю [[Пандемія коронавірусної хвороби 2019|хвилюватись за людство]].<ref>[https://facebook.com/story.php?story_fbid=10157975789107410&id=551222409 Вахтанг Кіпіані] // [[Facebook]] — Переглянуто: 18 березня 2020</ref> |
|||
| Автор = [[Кіпіані Вахтанг Теймуразович|Вахтанг Кіпіані]]}} |
|||
== Примітки == |
== Примітки == |
Версія за 23:22, 17 березня 2020
Свідки Єгови — християнська релігійна організація. Західні релігієзнавці вважають її християнською деномінацією реставраціоністського напряму. На пострадянському просторі Свідків Єгови часто розглядають як течію пізнього протестантизму.
Цитати
— Улас Самчук |
— «VIP Тернопіль» |
Я неодноразово казав Миколі Гуцуляку: «Миколо, Ви щаслива людина, бо сидите за віру в Бога, за те, що не відреклися від нього в час випробувань. А за що сиджу я?! Тільки за те, що я син своїх батьків-українців».[3] — Передмова до книги Олега Голька «Загартовані в Сибіру». |
|||||
— Ярослав Дашкевич |
Біля пам'ятнику Сковороді на Подолі завжди стоять Свідки Єгови — гарно вбрані й культурні люди з візочком, на якому брошури і журнали. Сьогодні їх нема, уперше за багато років. Починаю хвилюватись за людство.[4] |
|||||
— Вахтанг Кіпіані |
Примітки
- ↑ Самчук У. На твердій землі. Вінніпег. New Partway Publishers Ltd. 1967. С. 17
- ↑ VIP Тернопiль Лучшая песня сезона Лига Смеха, зимний кубок 09.01.2016 на YouTube
- ↑ Голько О. Загартовані в Сибіру. — Львів: Піраміда, 2011. — С. 7. — ISBN 978-966-441-212-1
- ↑ Вахтанг Кіпіані // Facebook — Переглянуто: 18 березня 2020