Сократ

Сократ

Стаття у Вікіпедії

Роботи у Вікіджерелах

Медіафайли у Вікісховищі

Сокра́т (грец. Σωκράτης, 469 до н. е. — 399 до н. е.) — давньогрецький філософ, один із основоположників діалектики. Учитель Платона.

# А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

В

• Виховання — важка справа, і покращення його умов — один зі священних обов'язків кожної людини, оскільки нема нічого важливішого від своєї освіти й освіти своїх близьких.

Д

• Добрий порадник кращий від будь-якого багатства.

З

• Заговори, щоб я тебе побачив.

К

• Краса — це королева, яка править не дуже довго.

М

• Мудрість — цариця неба і землі.

Н

• Наша молодь любить розкіш — вона погано вихована.

С

• Силою можна нажити ворога, але не друга.

Т

• Той найбагатший, хто задоволений малим, бо такий достаток свідчить про багатство натури.
• Треба їсти, щоб жити, а не жити, щоб їсти.
• Те, що ми знаємо, — обмежене, а чого не знаємо, — безмежне.

У

• У справжній дружбі немає ніякої різниці між давати і брати.

Х

• Хіба не дивно: кожна людина відразу скаже, скільки в неї овець, але не кожна зможе сказати, скільки в неї друзів, — настільки вони не в ціні.
• Хороший початок не дрібниця, хоча й починається із дрібниці.
• Хто хоче — шукає можливості, хто не хоче — шукає причини.

Щ

• Що менше людині потрібно, то ближча вона до богів.

Я

• Як багато на світі речей, які мені не потрібні!
• Я волів би померти, ніж жити без свободи.
• Я знаю тільки те, що нічого не знаю.

Див. також

• Апологія Сократа

Джерела

• wisdoms.ru
• Ашукин Н. С., Ашукина М. Г. Крылатые слова. — Москва, 1955. — 668 с.
• Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 155-157.

• Мудрість віків: вибр. афоризми / упоряд. М. О. Пушкаренко. — К.: Богдана, 2009. — С. 13-14.