Мішель де Монтень

Мішель Ейкем де Монтень (1533—1592) — французький богослов, філософ і письменник.

• А що я знаю?

• Боягузство — матір жорстокості.

• Найбільша річ у світі — вміти належати собі.

• Уся мудрість і всі міркування у нашому світі зводяться у підсумку до того, щоби навчити нас не боятися смерті.

• Щойно ми пізнаємо щось і дістаємо його у власність, ми відчуваємо, що воно нас не вдовольняє, і жадібно рвемося до прийдешнього, до незвіданого, бо теперішнє не може нас наситити; не тим, що в ньому немає нічого, здатного нас наситити, а тим, що сам спосіб насититися у нас нездоровий і легковажний.

• Смаки змінюються так нагло і швидко, що найумілішим кравцям годі угнатися за ними і вигадати стільки новинок. От і виходить, що зацурані форми часто знову з'являються в обігу, аби незабаром знову зазнати цілковитого зацурання.

• Найвдячніншим полем і предметом дурисвітства є незнані для нас речі. … З цієї причини, зазначає Платон, куди легше переконувати, говорячи про природу богів, ніж про природу людей; невігластво слухаючих відкриває якнайширший простір і запевняє необмежену свободу для трактування таємничих матерій.
  Ось чому ні в що люди не вірять так непохитно, як у те, про що знають найменше, і ніхто не просторікує так самовпевнено, як вигадники баєчок — скажімо, алхеміки, планетники, звіздарі, хіроманти, лікарі, словом, вуличний люд галасливий.

• Найтриваліша ознака мудрості це — постійна радість.

• Усе на світі переживає себе і піддається змінам.

• Закони прирікають нас на неможливість виконувати їхні веління, і вони ж судять нас за невиконання цих повелінь.

• У благодіянні тим менше щирої великодушності та шляхетності, чим більша ймовірність, що воно буде відшкодоване.

• Коли мої почуття притягують мене до якоїсь партії, це зовсім не означає, що моя симпатія до неї настільки сильна, щоб замутити також і мій розум.

• Напруженість і нестримність бажань радше перешкоджають, аніж сприяють досягненню поставленої мети.

• Перевантажуючи душу безліччю вражень, ми заважаємо їй пізнавати і запам’ятовувати в собі пізнане.

• Убогості матеріальній неважко допомогти, убогості душі — неможливо.

• Нерозсудливість призводить до нестійкості, а вона ще нестерпніша.

• Якщо ми не можемо відмовитися від честолюбства за велінням совісті, давайте відмовимося від нього хоча б із честолюбства.

• Коли ми з кішкою граємося, ще питання, хто з ким грається — я з нею, чи вона зі мною.

• Дуже корисно — відточувати і шліфувати свій розум об уми інших.

“...треба намагатися вияснити – не хто знає більше, а хто знає краще.”

“Не досягнувши бажаного, вони зробили вигляд, начебто бажали досягнутого.”

“В основі будь-якої філософії лежить здивування, її розвитком є дослідження, її кінцем – незнання.”

“Душа, яка не має заздалегідь встановленої мети, прирікає себе на загибель, як то мовиться, хто всюди, той ніде.”

“Істинне достоїнство як річка: чим вона глибше, тим менше видає шуму.”

“Книжкова вченість – прикраса, а не фундамент.”

“Кого би не взялася зображати людина, вона завжди грає разом з тим і саму себе.”

“Хто знає, чи не позбавлені ми одного, двох, трьох або ж декількох чуттів?”

“Люди нічому не вірять так твердо, як тому, про що вони найменше всього знають.”

“Мовчазливість та скромність – якості, дуже годящі для розмови.”

“Треба вміти переносити те, чого неможливо уникнути.”

“Ніхто не відгороджений від можливості сказати дурницю. Біда, коли її вимовляють свідомо.“

“Дуже корисно – відточувати та шліфувати свій розум об розуми інших.”

“Правда – настільки велика річ, що ми неповинні нехтувати нічим, що веде до неї.”

“Найкращим доказом мудрості є безперервний хороший настрій. “

“Боягузтво – мати жорстокості.”

“Щоби навчити іншого, потрібно більше розуму, ніж навчитися самому.”

“Я люблю науку, але не обожнюю її.”