Католицька церква: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіцитат
Вилучено вміст Додано вміст
SergoBot (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 16: Рядок 16:
| Оригінал =
| Оригінал =
| Автор = [[Ірина Вільде]]}}
| Автор = [[Ірина Вільде]]}}
{{Q
| Цитата = …ваших консесіоналій, індульгенцій, ювілеїв, а також Петрової брами не досить уже, аби приваблювати людей до міста [[Рим]]а й утримувати їх у вашій вірі. Тому слабне вона скрізь і береться на глузи всіма. Навіть самі папісти вважають віру химерою для [[брехня|обманювання]] неосвічених людей, яку вигадали й придумали датарії, копісти і римські офіціали заради ганебної наживи.{{sfn|Оріховський|2004|с=166}}
| Коментар = Супліка Станіслава Оріховського Рутенця до Найвищого Понтифіка [[Юлій III|Юлія ІІІ]] про схвалення взятого [[шлюб]]у.
| Автор = [[Станіслав Оріховський]]}}
{{Q
| Цитата = Отож відмовляюся від нинішньої безглуздої і небезпечної [[целібат|обітниці]], бо хочу жити чесно і набожно. Хай її дотримуються люди, які полюбляють всілякі забавки, прикидаються куріями, але живуть у [[розпуста|розпусті]], які прибирають собі личину давньої святості і її знакомиту видають за правило та обітниці, а нинішню — за клятвопорушення. І це в той час, як їхнє життя сповнене розпусти і всіляких безчесних неподобств. Вони втратили бажання обітниці і нині симулюють [[доброчесність|цнотливість]].{{sfn|Оріховський|2004|с=173}}
| Коментар = Супліка Станіслава Оріховського Рутенця до Найвищого Понтифіка Юлія ІІІ про схвалення взятого шлюбу.
| Автор = Станіслав Оріховський}}
{{Q
| Цитата = У тих вигадників одна [[стать]] байдужа до іншої статі. У них чоловіки з чоловіками [[гомосексуалізм|ганьбу чинять]]; у них всі парохії, пребенди і канонії переповнені розпусниками, перелюбниками, а також байстрюками. Одне слово, маємо майже стільки [[будинок розпусти|будинків розпусти]], скільки помешкань [[священик]]ів.{{sfn|Оріховський|2004|с=180}}
| Коментар = Супліка Станіслава Оріховського Рутенця до Найвищого Понтифіка Юлія ІІІ про схвалення взятого шлюбу.
| Автор = Станіслав Оріховський}}
{{Q
| Цитата = Тепер дійшло вже до того, що люди вважають [[Османська імперія|турецьку зверхність]] більш зносною, ніж римську. Бо турецька влада відверто жорстока і жодної прихильності до нас не виявляє, жодної ласки. А Рим найжорстокіше насильство затуляє [[лицемірство]]м і підступністю. Бо має потенцію, має міста, містечка, військо і верховодів, яких чимало і які самим туркам не поступаються.{{sfn|Оріховський|2004|с=182}}
| Коментар = Супліка Станіслава Оріховського Рутенця до Найвищого Понтифіка Юлія ІІІ про схвалення взятого шлюбу.
| Автор = Станіслав Оріховський}}


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist}}

== Джерела ==
* {{книга|автор =Оріховський С |заголовок =Твори. Пер. з латинської та старопольської В. Д. Литвинова |місце =Київ |видавництво =Дніпро |рік =2004 |сторінок =672 |isbn =966-578-160-Х |ref =Оріховський}}


{{Поділитися}}
{{Поділитися}}

Версія за 16:25, 21 серпня 2019

Знак влади римського архієпископа — ключі св. Петра
Вікіпедія
Вікіпедія
Commons
Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою:

Като́лицтво, католици́зм (лат. catholicismus) — найпоширеніший із напрямів християнства (близько 1 мільярда 196 мільйонів вірних у 2012 р.), який отримав свою назву від одного з атрибутів світової спільноти віруючих у Христа — її «кафолічність» (соборність).

Цитати

  •  

Католицького Бога не існує[1]. — В інтерв'ю газеті «La Repubblica».

  Франциск (папа)
  •  

Заслуга католицької церкви саме в тому, що вона дає догмам філософське тлумачення, знімаючи з них тим самим статичність і підкоряючи практичним вимогам життя… — думки Аркадія Річинського, роман «Сестри Річинські»

  Ірина Вільде
  •  

…ваших консесіоналій, індульгенцій, ювілеїв, а також Петрової брами не досить уже, аби приваблювати людей до міста Рима й утримувати їх у вашій вірі. Тому слабне вона скрізь і береться на глузи всіма. Навіть самі папісти вважають віру химерою для обманювання неосвічених людей, яку вигадали й придумали датарії, копісти і римські офіціали заради ганебної наживи.[2]Супліка Станіслава Оріховського Рутенця до Найвищого Понтифіка Юлія ІІІ про схвалення взятого шлюбу.

  Станіслав Оріховський
  •  

Отож відмовляюся від нинішньої безглуздої і небезпечної обітниці, бо хочу жити чесно і набожно. Хай її дотримуються люди, які полюбляють всілякі забавки, прикидаються куріями, але живуть у розпусті, які прибирають собі личину давньої святості і її знакомиту видають за правило та обітниці, а нинішню — за клятвопорушення. І це в той час, як їхнє життя сповнене розпусти і всіляких безчесних неподобств. Вони втратили бажання обітниці і нині симулюють цнотливість.[3]Супліка Станіслава Оріховського Рутенця до Найвищого Понтифіка Юлія ІІІ про схвалення взятого шлюбу.

  — Станіслав Оріховський
  •  

У тих вигадників одна стать байдужа до іншої статі. У них чоловіки з чоловіками ганьбу чинять; у них всі парохії, пребенди і канонії переповнені розпусниками, перелюбниками, а також байстрюками. Одне слово, маємо майже стільки будинків розпусти, скільки помешкань священиків.[4]Супліка Станіслава Оріховського Рутенця до Найвищого Понтифіка Юлія ІІІ про схвалення взятого шлюбу.

  — Станіслав Оріховський
  •  

Тепер дійшло вже до того, що люди вважають турецьку зверхність більш зносною, ніж римську. Бо турецька влада відверто жорстока і жодної прихильності до нас не виявляє, жодної ласки. А Рим найжорстокіше насильство затуляє лицемірством і підступністю. Бо має потенцію, має міста, містечка, військо і верховодів, яких чимало і які самим туркам не поступаються.[5]Супліка Станіслава Оріховського Рутенця до Найвищого Понтифіка Юлія ІІІ про схвалення взятого шлюбу.

  — Станіслав Оріховський

Примітки

Джерела

  • Оріховський С. Твори. Пер. з латинської та старопольської В. Д. Литвинова. — Київ: Дніпро, 2004. — 672 с. — ISBN 966-578-160-Х