Еразм Ротердамський: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Dimant (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 25: | Рядок 25: | ||
[[Категорія:Автори-Е]] |
[[Категорія:Автори-Е]] |
||
[[Категорія:Нідерландські філософи]] |
[[Категорія:Нідерландські філософи]] |
||
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]] |
Версія за 16:01, 14 грудня 2018
Еразм Ротердамський | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Ера́зм Ротерда́мський (лат. Desiderius Erasmus Roterodamus; 1466/1469 — 1536) — мислитель епохи Відродження.
Цитати
- Жити гідно не заборонено нікому.
- Істина не вміє брехати.
- Світ сповнений фарисеїв.
- Моя вітчизна там, де моя бібліотека.
- Передбачення майбутнього походить не від оракулів та авгурів, а від мудрості.
- У людському товаристві все робиться дурнями і поміж дурнів.
- У темряві всі жінки однакові.
- Знання — у дії.
- Даруй світло, і пітьма зникне сама по собі.
- Найчастіше перемагає той, кого не сприймали всерйоз.
- Не знаю, чого зможуть домогтися мій талант і мої твори, проте я наміряюсь і прагну бути корисним не лише німцям, а й французам, іспанцям, англійцям, чехам, рутенцям і, якщо тільки зумію, навіть туркам і сарацинам. — з листа Йонасові Йодоку від 10 травня 1521 p.
- Є в світі нещастя, якого слід завжди наполегливо уникати. Треба захищатись від нього всіма засобами, відганяти його від себе з усіх сил. Цим лихом є війна. Немає воістину речі згубнішої, злочиннішої, небезпечнішої за неї. Вона наносить людям найболючіші рани. Вона проймає їх найбільшою огидою, будить в них невимовну відразу. […]Війна завдає стільки горя, що жодна мова, не те що моє незграбне слово, неспроможна його висловити. — з «Війна мила тим, хто її не зазнав» (1515).
- Як можна співставляти розбій і митру? Що спільного в єпископського або пастирського посоха з мечем? Як можна вітати людей з миром і водночас ввергати їх у найжорстокіші битви, розхвалювати мир на словах, а насправді ж закликати до війни? Як можна, щоб ті ж самі вуста голосно славили миролюбного Христа і вихваляли війну? — зі «Скарги Миру» (1517).
- Твори, написані жартівливим стилем, не такі нудні і приносять читачеві більшу користь, аніж сповнені бундючної серйозності.
Джерела
- Еразм Роттердамський. Похвала глупоті. Домашні бесіди. К.: Основи, 1993. 320 с. — С.: 3-11.