Чеснота: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
оформлення, категоризація |
доповнення, зовнішні посилання, вікіфікація |
||
Рядок 10: | Рядок 10: | ||
| Оригінал = |
| Оригінал = |
||
| Автор = [[Георгій (Кониський)]] }} |
| Автор = [[Георгій (Кониський)]] }} |
||
{{Q |
|||
| Цитата = Чеснота, якщо її хвалити, збільшується і росте не лише в душі однієї людини, а й інших закликає до наслідування<ref name="ukr">[http://ukrlife.org/main/afor/prokop.html Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001]</ref>. |
|||
| Коментар = |
|||
| Оригінал = |
|||
| Автор = [[Феофан Прокопович]] }} |
|||
{{Q |
|||
| Цитата = Крім чесноти, немає такого доброродного дару, щоб ним не могли зловживати безпутники<ref name="ukr"></ref>. |
|||
| Коментар = |
|||
| Оригінал = |
|||
| Автор = Феофан Прокопович }} |
|||
{{Q |
|||
| Цитата = Якщо [[вада|вади]] хочуть завжди бути прихованими, то чеснота, навпаки, радіє, коли її бачать<ref name="ukr"></ref>. |
|||
| Коментар = |
|||
| Оригінал = |
|||
| Автор = Феофан Прокопович }} |
|||
== Примітки == |
== Примітки == |
Версія за 01:59, 21 листопада 2016
Чесно́та (лат. virtus, дав.-гр. ἀρετή арете) — це позитивна моральна якість людини. Чеснота є рисою або властивістю, яка вважається морально доброю і, таким чином, оцінюється як основа моральних законів, принципів і цінностей. Персональні чесноти є характеристикою етичних цінностей особи. Протилежною до чесноти є вада.
Цитати
— Георгій (Кониський) |
Чеснота, якщо її хвалити, збільшується і росте не лише в душі однієї людини, а й інших закликає до наслідування[2]. |
|||||
— Феофан Прокопович |
Крім чесноти, немає такого доброродного дару, щоб ним не могли зловживати безпутники[2]. |
|||||
— Феофан Прокопович |
— Феофан Прокопович |
Примітки
- ↑ Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001
- ↑ а б в Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001