Франц Кафка: відмінності між версіями
→Інші цитати: оформлення |
оформлення, вікіфікація |
||
Рядок 7: | Рядок 7: | ||
| commons = Category:Franz_Kafka}} |
| commons = Category:Franz_Kafka}} |
||
'''Франц Кафка''' ({{lang-de|Franz Kafka}}; |
'''Франц Кафка''' ({{lang-de|Franz Kafka}}; 1883–1924) — один із найвизначніших німецькомовних письменників XX ст. |
||
== Цитати == |
== Цитати == |
||
=== Щоденники === |
=== Щоденники === |
||
* {{Q |
* {{Q |
||
Рядок 25: | Рядок 26: | ||
* Я живу в сім'ї, серед чудових і сповнених любові людей, живу чужіший, ніж чужак. |
* Я живу в сім'ї, серед чудових і сповнених любові людей, живу чужіший, ніж чужак. |
||
: <small>''(21 серпня 1913 р. // Щоденники. |
: <small>''(21 серпня 1913 р. // Щоденники. — С. 170)''</small> |
||
* Все, що не належить до літератури, наганяє на мене нудьгу й викликає ненависть, бо дратує мене або стримує, хоч це, можливо, тільки здається. |
* Все, що не належить до літератури, наганяє на мене нудьгу й викликає ненависть, бо дратує мене або стримує, хоч це, можливо, тільки здається. |
||
: <small>''(21 серпня 1913 р. // Щоденники. |
: <small>''(21 серпня 1913 р. // Щоденники. — С. 170)''</small> |
||
* Батько й мати, що сподіваються від дітей вдячності (є навіть такі, що її вимагають), нагадують лихварів, які охоче ризикують грішми, аби лиш одержати свої відсотки. |
* Батько й мати, що сподіваються від дітей вдячності (є навіть такі, що її вимагають), нагадують лихварів, які охоче ризикують грішми, аби лиш одержати свої відсотки. |
||
: <small>''(12 листопада 1914 р. // Щоденники. |
: <small>''(12 листопада 1914 р. // Щоденники. — С. 234)''</small> |
||
* Який ти? Жалюгідний я. Дві дощечки прикручено до моїх скронь. |
* Який ти? Жалюгідний я. Дві дощечки прикручено до моїх скронь. |
||
: <small>''(4 липня 1916 р. // Щоденники. |
: <small>''(4 липня 1916 р. // Щоденники. — С. 265)''</small> |
||
* Неважко уявити собі, що кожного оточує наготоване йому чудове життя в усій його повноті, але воно сховане за завісою, десь у глибині, невидиме, далеке-далеке. Та воно причаїлося там без відрази, не вороже, не глухе. Якщо його покликати заповітним словом, справжнім ім'ям, воно прийде. Ось таємниця чарів, які не творять, а кличуть. |
* Неважко уявити собі, що кожного оточує наготоване йому чудове життя в усій його повноті, але воно сховане за завісою, десь у глибині, невидиме, далеке-далеке. Та воно причаїлося там без відрази, не вороже, не глухе. Якщо його покликати заповітним словом, справжнім ім'ям, воно прийде. Ось таємниця чарів, які не творять, а кличуть. |
||
: <small>''(18 жовтня 1921 р. // Щоденники. |
: <small>''(18 жовтня 1921 р. // Щоденники. — С. 289)''</small> |
||
* Вічна молодість неможлива; навіть якби не було іншої перешкоди, самоспостереження зробило б її неможливою. |
* Вічна молодість неможлива; навіть якби не було іншої перешкоди, самоспостереження зробило б її неможливою. |
||
: <small>''(10 квітня 1922 р. // Щоденники. |
: <small>''(10 квітня 1922 р. // Щоденники. — С. 308)''</small> |
||
=== Інші цитати === |
=== Інші цитати === |
||
{{Q|Цитата = Уся справа в миттєвості. Вона визначає життя.}} |
|||
{{Q|Цитата = Кайдани знесиленого людства зроблені з канцелярського паперу.}} |
|||
{{Q|Цитата = Випадковість існує тільки в нашій голові, у нашому обмеженому сприйнятті. Це — віддзеркалення меж нашого пізнання. Боротьба проти випадковості — завжди боротьба проти нас самих, боротьба, в якій ми ніколи не зможемо стати переможцями.}} |
|||
{{Q|Цитата = Хто зрозумів усю повняву життя, той не знає страху перед смертю. Страх смерті це лише результат нездійсненого життя. Це вираження зради життя.}} |
|||
{{Q|Цитата = [[Щастя]] виключає [[старість]]. Хто зберігає здатність бачити прекрасне, той не старіє. |
{{Q|Цитата = [[Щастя]] виключає [[старість]]. Хто зберігає здатність бачити прекрасне, той не старіє. |
||
| Інше = {{Цитата дня/Обрана|3 червня 2016}} |
| Інше = {{Цитата дня/Обрана|3 червня 2016}} |
||
}} |
}} |
||
{{Q|Цитата = Вічна [[молодість]] неможлива: навіть якщо б не було інших перешкод, самоспостереження зробило би її неможливою.}} |
|||
{{Q|Цитата = Не заснувши, ми йдемо крізь сон — самі лиш привиди давніх часів.}} |
|||
{{Q|Цитата = Все, зокрема й [[брехня]], служить [[істина|істині]]. Тіні не гасять сонця. |
|||
| Інше = {{Цитата дня/Обрана|3 липня 2016}} |
|||
⚫ | |||
}} |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | {{Q|Цитата = Для здорової людини життя, власне кажучи, тільки неусвідомлена втеча, в якій він сам собі не зізнається, — втеча від думки, що рано чи пізно доведеться померти. Хвороба завше одночасно і нерозуміння й проба сил. Тому хвороба, біль, страждання — найважливіше джерело [[релігія|релігійності]].}} |
||
⚫ | |||
== Виноски == |
== Виноски == |
||
{{примітки}} |
|||
<references/> |
|||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
* ''Кафка, Франц''. Щоденники |
* ''Кафка, Франц''. Щоденники 1910–1923 рр. / Пер. з німецької Олекса Логвиненко. Упоряд. Макс Брод. — К.: Видавничий дім «Всесвіт», 2000. — 416 с. |
||
* [http://www.wisdoms.ru/pavt/p106.html wisdoms.ru] |
* [http://www.wisdoms.ru/pavt/p106.html wisdoms.ru] |
||
{{Поділитися}} |
|||
{{DEFAULTSORT:Кафка}} |
{{DEFAULTSORT:Кафка Франц}} |
||
[[Категорія:Автори-К]] |
[[Категорія:Автори-К]] |
Версія за 00:47, 2 липня 2016
Франц Кафка | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Франц Кафка (нім. Franz Kafka; 1883–1924) — один із найвизначніших німецькомовних письменників XX ст.
Цитати
Щоденники
Коли відчай дається взнаки так виразно, коли він такий невіддільний від свого об'єкта і його щось тримає так, як ото солдат, що прикриває відступ і його зрештою розриває на шматки, тоді це відчай не справжній. Справжній відчай досягає своєї мети відразу й завжди випереджає її, (після цієї коми виявляється, що слушне тільки перше речення) — 1910 р.[1] |
Людина, яка не пише щоденника, неправильно сприймає чужий щоденник — 29 вересня 1911 р.[2] |
|||||
Ein Mensch, der kein Tagebuch hat, ist einem Tagebuch gegenüber in einer falschen Position |
- Я живу в сім'ї, серед чудових і сповнених любові людей, живу чужіший, ніж чужак.
- (21 серпня 1913 р. // Щоденники. — С. 170)
- Все, що не належить до літератури, наганяє на мене нудьгу й викликає ненависть, бо дратує мене або стримує, хоч це, можливо, тільки здається.
- (21 серпня 1913 р. // Щоденники. — С. 170)
- Батько й мати, що сподіваються від дітей вдячності (є навіть такі, що її вимагають), нагадують лихварів, які охоче ризикують грішми, аби лиш одержати свої відсотки.
- (12 листопада 1914 р. // Щоденники. — С. 234)
- Який ти? Жалюгідний я. Дві дощечки прикручено до моїх скронь.
- (4 липня 1916 р. // Щоденники. — С. 265)
- Неважко уявити собі, що кожного оточує наготоване йому чудове життя в усій його повноті, але воно сховане за завісою, десь у глибині, невидиме, далеке-далеке. Та воно причаїлося там без відрази, не вороже, не глухе. Якщо його покликати заповітним словом, справжнім ім'ям, воно прийде. Ось таємниця чарів, які не творять, а кличуть.
- (18 жовтня 1921 р. // Щоденники. — С. 289)
- Вічна молодість неможлива; навіть якби не було іншої перешкоди, самоспостереження зробило б її неможливою.
- (10 квітня 1922 р. // Щоденники. — С. 308)
Інші цитати
Уся справа в миттєвості. Вона визначає життя. |
Кайдани знесиленого людства зроблені з канцелярського паперу. |
Випадковість існує тільки в нашій голові, у нашому обмеженому сприйнятті. Це — віддзеркалення меж нашого пізнання. Боротьба проти випадковості — завжди боротьба проти нас самих, боротьба, в якій ми ніколи не зможемо стати переможцями. |
Хто зрозумів усю повняву життя, той не знає страху перед смертю. Страх смерті це лише результат нездійсненого життя. Це вираження зради життя. |
Ця цитата була обрана цитатою дня 3 червня 2016 року.
|
Вічна молодість неможлива: навіть якщо б не було інших перешкод, самоспостереження зробило би її неможливою. |
Не заснувши, ми йдемо крізь сон — самі лиш привиди давніх часів. |
Ця цитата була обрана цитатою дня 3 липня 2016 року.
|
Мистецтво завжди справа всієї особистості. Тому його основа трагічна. |
Якщо я приречений, то приречений не тільки на смерть, а й на спротив до самої смерті. |
Щоб театр міг впливати на життя, він повинен бути сильнішим, інтенсивнішим від буденного життя. Під час стрільби треба цілитися вище від цілі. |
Для здорової людини життя, власне кажучи, тільки неусвідомлена втеча, в якій він сам собі не зізнається, — втеча від думки, що рано чи пізно доведеться померти. Хвороба завше одночасно і нерозуміння й проба сил. Тому хвороба, біль, страждання — найважливіше джерело релігійності. |
Спілкування з людьми спонукає до самоспостереження.[3] |
Виноски
Джерела
- Кафка, Франц. Щоденники 1910–1923 рр. / Пер. з німецької Олекса Логвиненко. Упоряд. Макс Брод. — К.: Видавничий дім «Всесвіт», 2000. — 416 с.
- wisdoms.ru