Наука: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіцитат
Вилучено вміст Додано вміст
YiFeiBot (обговорення | внесок)
м Перемещение 33 интервики на Викиданные, d:q336
Sergento (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{Вікіпедія}}
{{Вікіпедія}}
[[Файл:Atisane3.png|300px|right]]
[[Файл:Atisane3.png|300px|right]]
'''Нау́ка''' — сфера пізнавальної діяльності людини, яка охоплює одержання та вироблення і систематизацію знань для науково-практичної діяльності та життя людини.


== Цитати ==
{{Q
|Цитата = Наука — це корінь і насіння, і основа всякої користі як батьківщини, так і церкви. Але на те пильно треба уважати, щоб наука була добра і ґрунтовна. Бо існує наука негідна цього імені, а люди, хоч і розумні, але несвідомі цього, вважають її за справжню науку… Треба знати, що від 500-го до 1400-го року, тобто впродовж 900 років, у цілій Європі майже всі науки були у великому занепаді і незнанні, так що і в найкращих авторів, що писали за тих часів, бачимо великий талант, а світла великого не бачимо. Після 1400-го року почали з'являтися цікавіші і зручніші вчителі і поступово деякі академії набули дуже великої сили і більшого значення, як за тих старих, Августових літ. Але багато шкіл залишилося в давньому стані, так що в них є тільки імена риторики і філософії, і інших наук, а діло не те… Люди, що спробували такої, так би мовити, примарної і примрійної науки, дурніші, як невчені. Бо хоч вони темні, проте уважають себе вченими і думають, що спізнали все, що тільки можна знати, не хочуть і не думають читати книг і вчитися більше. Але ж людина, освічена справжньою наукою, ніколи не почуває ситості в своєму спізнаванні і не перестає ніколи вчитися, хоч би дожила до віку Матусаїла. («Духовний реглямент», 1720)<ref>''Крип'якевич І. П.'' [http://ruthenia.info/txt/vesna/krypyakevych/1_4.html Історія України]. — Львів: Світ, 1990. — С. 248</ref>
|Автор =[[Феофан Прокопович|Теофан Прокопович]]
}}
{{Q
| Цитата = Меж наукового пізнання та прогнозів передбачити неможливо.<ref>{{БОКА|1005}}</ref>
| Оригінал =
| Коментар =
| Автор = [[Дмитро Менделєєв]]
}}
{{Q
| Цитата = Роль наук службова, вони є засіб для досягнення блага.<ref>{{БОКА|1005}}</ref>
| Оригінал =
| Коментар =
| Автор = [[Дмитро Менделєєв]]
}}


{{Q
* Наука — це корінь і насіння, і основа всякої користі як батьківщини, так і церкви. Але на те пильно треба уважати, щоб наука була добра і ґрунтовна. Бо існує наука негідна цього імені, а люди, хоч і розумні, але несвідомі цього, вважають її за справжню науку… Треба знати, що від 500-го до 1400-го року, тобто впродовж 900 років, у цілій Європі майже всі науки були у великому занепаді і незнанні, так що і в найкращих авторів, що писали за тих часів, бачимо великий талант, а світла великого не бачимо. Після 1400-го року почали з'являтися цікавіші і зручніші вчителі і поступово деякі академії набули дуже великої сили і більшого значення, як за тих старих, Августових літ. Але багато шкіл залишилося в давньому стані, так що в них є тільки імена риторики і філософії, і інших наук, а діло не те… Люди, що спробували такої, так би мовити, примарної і примрійної науки, дурніші, як невчені. Бо хоч вони темні, проте уважають себе вченими і думають, що спізнали все, що тільки можна знати, не хочуть і не думають читати книг і вчитися більше. Але ж людина, освічена справжньою наукою, ніколи не почуває ситості в своєму спізнаванні і не перестає ніколи вчитися, хоч би дожила до віку Матусаїла. («Духовний реглямент», 1720)<ref>''Крип'якевич І. П.'' [http://ruthenia.info/txt/vesna/krypyakevych/1_4.html Історія України]. — Львів: Світ, 1990. — С. 248</ref>
| Цитата = У науці двадцятого сторіччя є три великі теми — це [[атом]], [[ген]] і [[комп'ютер]].<ref>''Мічіо Кайку'' Візії: як наука змінить XXI сторіччя: пер. з англ. Анжела Кам'янець. — Львів: Літопис, 2004. — С. 17</ref>
::: — [[Феофан Прокопович|Теофан Прокопович]]
| Оригінал =

| Коментар =
* Меж наукового пізнання та прогнозів передбачити неможливо.<ref>{{БОКА|1005}}</ref>
| Автор = [[Гаролд Вармус]], американський вірусолог, лавреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1989
::: — [[Дмитро Менделєєв]]
}}

* Роль наук службова, вони є засіб для досягнення блага.<ref>{{БОКА|1005}}</ref>
::: — [[Дмитро Менделєєв]]

* У науці двадцятого сторіччя є три великі теми — це [[атом]], [[ген]] і [[комп'ютер]].<ref>''Кайку, Мічіо.'' Візії: як наука змінить XXI сторіччя: пер. з англ. Анжела Кам'янець. — Львів: Літопис, 2004. — С. 17</ref>
::: — [[Гаролд Вармус]], американський вірусолог, лавреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1989

* Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
::: — Українська народна творчість, див. — [[Українські народні прислів'я та приказки: знання та уміння]]


{{Q
| Цитата = * Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
| Оригінал =
| Коментар =
| Автор = Українська народна творчість
| Інше = див. також [[Українські народні прислів'я та приказки: знання та уміння]]
}}
{{Q
| Цитата = Наука — [[магія]], яка працює.
| Оригінал = Science is a magic, that works<ref>{{книга|автор=Kurt Vonnegut|заголовок=Cat's Cradle|посилання=https://books.google.com.ua/books?id=w25sx0G6nRsC&dq=cat%27s+cradle&hl=uk|місто=|видавництво=Random House Publishing Group|рік=2009|сторінок=304|isbn=9780307567277|ref=Cat's Cradle|сторінки=218}}</ref>.
| Коментар = «[[Колиска для кішки]]»
| Автор =
}}
== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist}}

Версія за 15:52, 8 квітня 2016

Вікіпедія
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:

Нау́ка — сфера пізнавальної діяльності людини, яка охоплює одержання та вироблення і систематизацію знань для науково-практичної діяльності та життя людини.

Цитати

  •  

Наука — це корінь і насіння, і основа всякої користі як батьківщини, так і церкви. Але на те пильно треба уважати, щоб наука була добра і ґрунтовна. Бо існує наука негідна цього імені, а люди, хоч і розумні, але несвідомі цього, вважають її за справжню науку… Треба знати, що від 500-го до 1400-го року, тобто впродовж 900 років, у цілій Європі майже всі науки були у великому занепаді і незнанні, так що і в найкращих авторів, що писали за тих часів, бачимо великий талант, а світла великого не бачимо. Після 1400-го року почали з'являтися цікавіші і зручніші вчителі і поступово деякі академії набули дуже великої сили і більшого значення, як за тих старих, Августових літ. Але багато шкіл залишилося в давньому стані, так що в них є тільки імена риторики і філософії, і інших наук, а діло не те… Люди, що спробували такої, так би мовити, примарної і примрійної науки, дурніші, як невчені. Бо хоч вони темні, проте уважають себе вченими і думають, що спізнали все, що тільки можна знати, не хочуть і не думають читати книг і вчитися більше. Але ж людина, освічена справжньою наукою, ніколи не почуває ситості в своєму спізнаванні і не перестає ніколи вчитися, хоч би дожила до віку Матусаїла. («Духовний реглямент», 1720)[1]

  Теофан Прокопович
  •  

Меж наукового пізнання та прогнозів передбачити неможливо.[2]

  Дмитро Менделєєв
  •  

Роль наук службова, вони є засіб для досягнення блага.[3]

  Дмитро Менделєєв
  •  

У науці двадцятого сторіччя є три великі теми — це атом, ген і комп'ютер.[4]

  Гаролд Вармус, американський вірусолог, лавреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1989
  •  
  • Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
  — Українська народна творчість
  див. також Українські народні прислів'я та приказки: знання та уміння
  •  

Наука — магія, яка працює. — «Колиска для кішки»

 

Science is a magic, that works[5].

Примітки

  1. Крип'якевич І. П. Історія України. — Львів: Світ, 1990. — С. 248
  2. Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 1005.
  3. Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 1005.
  4. Мічіо Кайку Візії: як наука змінить XXI сторіччя: пер. з англ. Анжела Кам'янець. — Львів: Літопис, 2004. — С. 17
  5. Kurt Vonnegut. Cat's Cradle. — Random House Publishing Group, 2009. — С. 218. — ISBN 9780307567277