Наука: відмінності між версіями
м Перемещение 33 интервики на Викиданные, d:q336 |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Вікіпедія}} |
{{Вікіпедія}} |
||
[[Файл:Atisane3.png|300px|right]] |
[[Файл:Atisane3.png|300px|right]] |
||
'''Нау́ка''' — сфера пізнавальної діяльності людини, яка охоплює одержання та вироблення і систематизацію знань для науково-практичної діяльності та життя людини. |
|||
== Цитати == |
|||
{{Q |
|||
⚫ | |Цитата = Наука — це корінь і насіння, і основа всякої користі як батьківщини, так і церкви. Але на те пильно треба уважати, щоб наука була добра і ґрунтовна. Бо існує наука негідна цього імені, а люди, хоч і розумні, але несвідомі цього, вважають її за справжню науку… Треба знати, що від 500-го до 1400-го року, тобто впродовж 900 років, у цілій Європі майже всі науки були у великому занепаді і незнанні, так що і в найкращих авторів, що писали за тих часів, бачимо великий талант, а світла великого не бачимо. Після 1400-го року почали з'являтися цікавіші і зручніші вчителі і поступово деякі академії набули дуже великої сили і більшого значення, як за тих старих, Августових літ. Але багато шкіл залишилося в давньому стані, так що в них є тільки імена риторики і філософії, і інших наук, а діло не те… Люди, що спробували такої, так би мовити, примарної і примрійної науки, дурніші, як невчені. Бо хоч вони темні, проте уважають себе вченими і думають, що спізнали все, що тільки можна знати, не хочуть і не думають читати книг і вчитися більше. Але ж людина, освічена справжньою наукою, ніколи не почуває ситості в своєму спізнаванні і не перестає ніколи вчитися, хоч би дожила до віку Матусаїла. («Духовний реглямент», 1720)<ref>''Крип'якевич І. П.'' [http://ruthenia.info/txt/vesna/krypyakevych/1_4.html Історія України]. — Львів: Світ, 1990. — С. 248</ref> |
||
⚫ | |||
}} |
|||
{{Q |
|||
⚫ | |||
| Оригінал = |
|||
| Коментар = |
|||
⚫ | |||
}} |
|||
{{Q |
|||
⚫ | |||
| Оригінал = |
|||
| Коментар = |
|||
⚫ | |||
}} |
|||
{{Q |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
| Оригінал = |
|||
| Коментар = |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
}} |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
{{Q |
|||
⚫ | |||
| Оригінал = |
|||
| Коментар = |
|||
| Автор = Українська народна творчість |
|||
⚫ | |||
}} |
|||
{{Q |
|||
| Цитата = Наука — [[магія]], яка працює. |
|||
| Оригінал = Science is a magic, that works<ref>{{книга|автор=Kurt Vonnegut|заголовок=Cat's Cradle|посилання=https://books.google.com.ua/books?id=w25sx0G6nRsC&dq=cat%27s+cradle&hl=uk|місто=|видавництво=Random House Publishing Group|рік=2009|сторінок=304|isbn=9780307567277|ref=Cat's Cradle|сторінки=218}}</ref>. |
|||
| Коментар = «[[Колиска для кішки]]» |
|||
| Автор = |
|||
}} |
|||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
{{reflist}} |
{{reflist}} |
Версія за 15:52, 8 квітня 2016
Нау́ка — сфера пізнавальної діяльності людини, яка охоплює одержання та вироблення і систематизацію знань для науково-практичної діяльності та життя людини.
Цитати
Наука — це корінь і насіння, і основа всякої користі як батьківщини, так і церкви. Але на те пильно треба уважати, щоб наука була добра і ґрунтовна. Бо існує наука негідна цього імені, а люди, хоч і розумні, але несвідомі цього, вважають її за справжню науку… Треба знати, що від 500-го до 1400-го року, тобто впродовж 900 років, у цілій Європі майже всі науки були у великому занепаді і незнанні, так що і в найкращих авторів, що писали за тих часів, бачимо великий талант, а світла великого не бачимо. Після 1400-го року почали з'являтися цікавіші і зручніші вчителі і поступово деякі академії набули дуже великої сили і більшого значення, як за тих старих, Августових літ. Але багато шкіл залишилося в давньому стані, так що в них є тільки імена риторики і філософії, і інших наук, а діло не те… Люди, що спробували такої, так би мовити, примарної і примрійної науки, дурніші, як невчені. Бо хоч вони темні, проте уважають себе вченими і думають, що спізнали все, що тільки можна знати, не хочуть і не думають читати книг і вчитися більше. Але ж людина, освічена справжньою наукою, ніколи не почуває ситості в своєму спізнаванні і не перестає ніколи вчитися, хоч би дожила до віку Матусаїла. («Духовний реглямент», 1720)[1] |
|||||
— Теофан Прокопович |
Меж наукового пізнання та прогнозів передбачити неможливо.[2] |
|||||
— Дмитро Менделєєв |
Роль наук службова, вони є засіб для досягнення блага.[3] |
|||||
— Дмитро Менделєєв |
— Гаролд Вармус, американський вірусолог, лавреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1989 |
|
|||||
— Українська народна творчість | |||||
див. також Українські народні прислів'я та приказки: знання та уміння |
Наука — магія, яка працює. — «Колиска для кішки» |
|||||
Science is a magic, that works[5]. |
Примітки
- ↑ Крип'якевич І. П. Історія України. — Львів: Світ, 1990. — С. 248
- ↑ Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 1005.
- ↑ Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 1005.
- ↑ Мічіо Кайку Візії: як наука змінить XXI сторіччя: пер. з англ. Анжела Кам'янець. — Львів: Літопис, 2004. — С. 17
- ↑ Kurt Vonnegut. Cat's Cradle. — Random House Publishing Group, 2009. — С. 218. — ISBN 9780307567277