Сором: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіцитат
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення, зовнішні посилання, вікіфікація
доповнення, зовнішні посилання, вікіфікація
Рядок 5: Рядок 5:


== Цитати ==
== Цитати ==
{{Q
| Цитата = Разом з одягом [[жінка]] знімає з себе сором<ref>[http://www.wisdoms.ru/pavt/p53.html wisdoms.ru]</ref>.
| Коментар =
| Оригінал =
| Автор = [[Геродот]]}}
{{Q
{{Q
| Цитата = Якби [[дитина|дітей]] не привчили до [[праця|праці]], то вони б не вивчили ні грамоти, ні музики, ні гімнастики, ні того, що найбільше зміцнює доброчесність, — сорому. Бо переважно з цих справ зазвичай народжується сором<ref>{{БОКА|112-118}}</ref>.
| Цитата = Якби [[дитина|дітей]] не привчили до [[праця|праці]], то вони б не вивчили ні грамоти, ні музики, ні гімнастики, ні того, що найбільше зміцнює доброчесність, — сорому. Бо переважно з цих справ зазвичай народжується сором<ref>{{БОКА|112-118}}</ref>.

Версія за 12:11, 4 лютого 2016

Єва, що зазнає сорому (статуя Родена — Єва після гріхопадіння)
Вікіпедія
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:
Commons
Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою:

Со́ром — почуття, що виникає у людини при здійсненні вчинків, що перечать вимогам моралі, принижують гідність особи.

Цитати

  •  

Разом з одягом жінка знімає з себе сором[1].

  Геродот
  •  

Якби дітей не привчили до праці, то вони б не вивчили ні грамоти, ні музики, ні гімнастики, ні того, що найбільше зміцнює доброчесність, — сорому. Бо переважно з цих справ зазвичай народжується сором[2].

  Демокріт
  •  

Сором і честь — як сукня: до пошарпаних ставимося легковажно[3].

  Апулей
  •  

Усе, що є негідним Бога, для мене є корисним. Я отримую спасіння, якщо не посоромлюсь Господа свого. Хто, казав Він, мене посоромиться, того і Я осоромлю. Окрім цих, я не знаходжу причин для сорому, що підказали би, що я, відкинувши сором, щасливо безсоромний та спасительно дурний. Син Божий розіп'ятий — це не соромно, бо не гідно сорому; і помер Син Божий — це абсолютно достовірно, бо ж нісенітниця; і, похований, воскрес — це безсумнівно, бо неможливо[4].

  Тертуліан
  •  

Мертві сорому не мають[5].

  Святослав Ігорович
  •  

Гріх перед Богом, — чим його замолити? Сором перед людьми, — чим його змити[6]?

  Панас Мирний
  •  

Сором — хилитися і долі коритися[7].

  Леся Українка
  •  

Сором мовчки гинути й страждати,
Як маєм у руках хоч заржавілий меч[7].

  Леся Українка
  •  

Терпіть кайдани — то всесвітський сором, забуть їх, не розбивши, — гірший стид[7].

  Леся Українка
  •  

Душа болить, сором пече, совість мучить, докори сумління не дають спокою, але людина все стерпить[8].

  Валентин Чемерис
  •  

Сором — найлюдяніше з почуттів; совість — сонце душі[9].

  Володимир Черняк
  •  

Всяка влада аморальна, демократична влада соромливо аморальна[9].

  Володимир Черняк
  •  

Великим служити не сором, сором служити нікчемам[10].

  Андрій Коваль
  •  

Перш ніж бути самим собою, стань тим, ким не соромно бути[10].

  Андрій Коваль
  •  

Задоволення, якого не соромишся, — не повне[10].

  Андрій Коваль
  •  

Жінка без сорому, що їжа без солі[11].

  Арабське прислів'я
  •  

Заблукати — не сором, сором іти хибним шляхом[12].

  Турецьке прислів'я

Примітки

  1. wisdoms.ru
  2. Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 112-118.
  3. Мудрість віків: вибр. афоризми/упоряд. М. О. Пушкаренко. — К.: Богдана, 2009. — 156 с.: іл. ISBN 978-966-425-003-7
  4. Висловлювання та сентенції знаменитих філософів, 2009, с. 239-240
  5. Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001. Святослав Ігорович
  6. Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001. Панас Мирний
  7. а б в Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001. Леся Українка
  8. Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001. Валентин Чемерис
  9. а б Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001. Володимир Черняк
  10. а б в Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001. Андрій Коваль
  11. Арабські прислів'я на aphorism.org.ua
  12. Збірка Матвія Номиса на сайті aphorism.org.ua

Джерела

  • Петрушенко Віктор. Висловлювання та сентенції знаменитих філософів // Тлумачний словник основних філософських термінів. — Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2009. — С. 234—261. — ISBN 978-966-553-828-8