Сила: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіцитат
Вилучено вміст Додано вміст
оформлення, категоризація
доповнення, вікіфікація
Рядок 18: Рядок 18:
| Оригінал =
| Оригінал =
| Автор = [[Сухоруков Леонід Семенович|Леонід Сухоруков]]}}
| Автор = [[Сухоруков Леонід Семенович|Леонід Сухоруков]]}}

== [[Українські народні прислів'я та приказки: знання та уміння]] ==
{{Q
| Цитата = І сила перед [[розум]]ом никне!
| Коментар =
| Оригінал =
| Автор = }}
{{Q
| Цитата = Треба розумом надточити, де сила не візьме.
| Коментар =
| Оригінал =
| Автор = }}
{{Q
| Цитата = Сила без [[голова|голови]] шаліє, а розум без сили мліє.
| Коментар =
| Оригінал =
| Автор = }}
{{Q
| Цитата = Сила та розум — [[краса]] людини.
| Коментар =
| Оригінал =
| Автор = }}
{{Q
| Цитата = Сила уму уступає!
| Коментар =
| Оригінал =
| Автор = }}


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 14:00, 14 січня 2016

Силами називають вплив на об'єкт. Це може бути магнетизм, гравітація, або будь-що, що змушує тіло прискорюватись чи/та деформуватись.
Вікіпедія
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:
Commons
Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою:
Вікісловник
Вікісловник
Дивіться у Вікісловнику:

Си́ла — фізична величина, що характеризує ступінь взаємодії тіл. Якщо на дане тіло діють інші тіла, то ця дія (взаємодія) проявляється у зміні форми і розмірів тіла (тіло деформується), або/та у зміні швидкості тіла (тіло рухається з прискоренням)[1]. У першому випадку маємо статичний прояв сили, у другому — динамічний. Виходячи з цього можливі два способи визначення сили: за деформацією тіла (наприклад, пружини) і за прискоренням, отриманим тілом.

Цитати

  •  

Найбільша сила — це знання чужих слабкостей[2].

  Леонід Сухоруков

Українські народні прислів'я та приказки: знання та уміння

  •  

І сила перед розумом никне!

  •  

Треба розумом надточити, де сила не візьме.

  •  

Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє.

  •  

Сила та розум — краса людини.

  •  

Сила уму уступає!

Примітки

  1. Glossary. Earth Observatory. NASA. “Сила — будь-який зовнішній фактор, який викликає зміну в русі вільного тіла або виникнення внутрішніх напружень у зафіксованому тілі.” (англ.)
  2. Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001