Мислення: відмінності між версіями
JAnDbot (обговорення | внесок) м r2.7.2) (робот вилучив: ca:Pensar |
Немає опису редагування |
||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
{{Q |
|||
| Цитата = [[Логіка]] є анатомія мислення. <ref>{{Душенко-2001|394}}</ref> |
|||
| Автор = [[Джон Локк]]}} |
|||
{{Q |
|||
| Цитата = [[Людина]] така, яке в неї мислення. <ref>[http://ukrlife.org/main/afor/sylenko.html Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001]</ref> |
|||
| Автор = [[Силенко Лев|Лев Силенко]]}} |
|||
{{Q |
|||
| Цитата = Свобода мислення є невід'ємним правом кожного. <ref>{{БОКА|1070}}</ref> |
|||
| Автор = [[Ернест Ренан]]}} |
|||
{{Q |
|||
| Цитата = Філософське мислення, та й зрештою мислення взагалі, розгортається між однозначною строгістю поняття та багатозначною глибиною метафори. Остаточне очищення думки від метафор означало би її загибель у сухості порожніх понять, позбавлених будь-якого зв'язку з тим, що вони мали б позначати, та з іншими поняттями, адже такі зв'язки завжди мають почасти метафоричний характер. Суцільна ж метафоризація мислення призвела би до анархічного безладу, нескінченної зміни значень, що унеможливлює думку як таку. Натомість у справжньому мисленні ми завжди оперуємо мовними одиницями, які водночас тяжіють до однозначності понять і до багатозначності метафор. Отже, поняттєва строгість і метафоричне багатство - це не сталі характеристики, а радше тенденції мислення, що суперечать одна одній, але водночас одна одну доповнюють. <ref>{{Кебуладзе В. І. Феноменологія досвіду: [монографія] / Вахтанґ Кебуладзе. – К.: Дух і літера, 2011. – С. 64.}}</ref> |
|||
| Автор = Вахтанґ Кебуладзе}} |
|||
== Див. також == |
== Див. також == |
Версія за 23:17, 10 липня 2015
Ми́слення — процес опосередкованого й узагальненого відображення у мозку людини предметів об'єктивної дійсності в їх істотних властивостях, зв'язках і відношеннях.
— Джон Локк |
— Лев Силенко |
Свобода мислення є невід'ємним правом кожного. [3] |
|||||
— Ернест Ренан |
Філософське мислення, та й зрештою мислення взагалі, розгортається між однозначною строгістю поняття та багатозначною глибиною метафори. Остаточне очищення думки від метафор означало би її загибель у сухості порожніх понять, позбавлених будь-якого зв'язку з тим, що вони мали б позначати, та з іншими поняттями, адже такі зв'язки завжди мають почасти метафоричний характер. Суцільна ж метафоризація мислення призвела би до анархічного безладу, нескінченної зміни значень, що унеможливлює думку як таку. Натомість у справжньому мисленні ми завжди оперуємо мовними одиницями, які водночас тяжіють до однозначності понять і до багатозначності метафор. Отже, поняттєва строгість і метафоричне багатство - це не сталі характеристики, а радше тенденції мислення, що суперечать одна одній, але водночас одна одну доповнюють. [4] |
|||||
— Вахтанґ Кебуладзе |
Див. також
Примітки
- ↑ Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправленное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 394
- ↑ Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001
- ↑ Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 1070.
- ↑ {{Кебуладзе В. І. Феноменологія досвіду: [монографія] / Вахтанґ Кебуладзе. – К.: Дух і літера, 2011. – С. 64.}}