Мислення: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Версія за 23:17, 10 липня 2015

Вікіпедія

Дивіться у Вікіпедії:

Мислення

Ми́слення — процес опосередкованого й узагальненого відображення у мозку людини предметів об'єктивної дійсності в їх істотних властивостях, зв'язках і відношеннях.

	Логіка є анатомія мислення. ^[1]
	— Джон Локк

	Людина така, яке в неї мислення. ^[2]
	— Лев Силенко

	Свобода мислення є невід'ємним правом кожного. ^[3]
	— Ернест Ренан

	Філософське мислення, та й зрештою мислення взагалі, розгортається між однозначною строгістю поняття та багатозначною глибиною метафори. Остаточне очищення думки від метафор означало би її загибель у сухості порожніх понять, позбавлених будь-якого зв'язку з тим, що вони мали б позначати, та з іншими поняттями, адже такі зв'язки завжди мають почасти метафоричний характер. Суцільна ж метафоризація мислення призвела би до анархічного безладу, нескінченної зміни значень, що унеможливлює думку як таку. Натомість у справжньому мисленні ми завжди оперуємо мовними одиницями, які водночас тяжіють до однозначності понять і до багатозначності метафор. Отже, поняттєва строгість і метафоричне багатство - це не сталі характеристики, а радше тенденції мислення, що суперечать одна одній, але водночас одна одну доповнюють. ^[4]
	— Вахтанґ Кебуладзе

Див. також

Думка

Примітки

↑ Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправленное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 394
↑ Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001
↑ Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 1070.
↑ {{Кебуладзе В. І. Феноменологія досвіду: [монографія] / Вахтанґ Кебуладзе. – К.: Дух і літера, 2011. – С. 64.}}

[1] Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправленное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 394

[2] Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001

[3] Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 1070.

[4] {{Кебуладзе В. І. Феноменологія досвіду: [монографія] / Вахтанґ Кебуладзе. – К.: Дух і літера, 2011. – С. 64.}}

[1]

[2]

[3]

[4]

@@ Рядок 4: / Рядок 4: @@
+{{Q
-* [[Логіка]] є анатомія мислення. ([[Джон Локк]])<ref>{{Душенко-2001|394}}</ref>
+ | Цитата   = [[Логіка]] є анатомія мислення. <ref>{{Душенко-2001|394}}</ref>
+| Автор    = [[Джон Локк]]}}
+{{Q
-* [[Людина]] така, яке в неї мислення. ([[Силенко Лев|Лев Силенко]])<ref>[http://ukrlife.org/main/afor/sylenko.html Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001]</ref>
+ | Цитата   = [[Людина]] така, яке в неї мислення. <ref>[http://ukrlife.org/main/afor/sylenko.html Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001]</ref>
+| Автор    = [[Силенко Лев|Лев Силенко]]}}
+{{Q
-* Свобода мислення є невід'ємним правом кожного. ([[Ернест Ренан]])<ref>{{БОКА|1070}}</ref>
+ | Цитата   = Свобода мислення є невід'ємним правом кожного. <ref>{{БОКА|1070}}</ref>
+| Автор    = [[Ернест Ренан]]}}
+{{Q
+ | Цитата   = Філософське мислення, та й зрештою мислення взагалі, розгортається між однозначною строгістю поняття та багатозначною глибиною метафори. Остаточне очищення думки від метафор означало би її загибель у сухості порожніх понять, позбавлених будь-якого зв'язку з тим, що вони мали б позначати, та з іншими поняттями, адже такі зв'язки завжди мають почасти метафоричний характер. Суцільна ж метафоризація мислення призвела би до анархічного безладу, нескінченної зміни значень, що унеможливлює думку як таку. Натомість у справжньому мисленні ми завжди оперуємо мовними одиницями, які водночас тяжіють до однозначності понять і до багатозначності метафор. Отже, поняттєва строгість і метафоричне багатство - це не сталі характеристики, а радше тенденції мислення, що суперечать одна одній, але водночас одна одну доповнюють. <ref>{{Кебуладзе В. І. Феноменологія досвіду: [монографія] / Вахтанґ Кебуладзе. – К.: Дух і літера, 2011. – С. 64.}}</ref>
+| Автор    = Вахтанґ Кебуладзе}}
 == Див. також ==