Петлюра Симон Васильович: відмінності між версіями
Рядок 54: | Рядок 54: | ||
бороду. -- Насчет того черта не знаю, а Петлюру сам видел -- |
бороду. -- Насчет того черта не знаю, а Петлюру сам видел -- |
||
паразит и горлохват. Что они только тут творили!}} |
паразит и горлохват. Что они только тут творили!}} |
||
{{Q |
|||
| Цитата = -- Ладно, шут з ним, нехай хоч Петлюра на іконах, - з раптовою ненавистю сказав дід, - аби не та босячня, голодранці, що довели країну до розорення! За нещасним ситцем тищі душаться, та я при царі батраком був, а цього ситця міг штуками купить! |
|||
| Автор = [[Анатолій Кузнєцов]] (Анатолій Кузнєцов. Бабин Яр. <ref>http://lib.ru/PROZA/KUZNECOW_A/babiyar.txt</ref>) |
|||
| Коментар = |
|||
| Оригінал = -- Ладно, шут с ним, пускай хоть Петлюра на иконах, -- с внезапной ненавистью сказал дед, -- абы не та босячня, голодранцы, что довели страну до разорения! За несчастным ситцем тыщи душатся, да я при царе батраком был, а этого ситцу мог штуками купить!}} |
|||
== Примітки == |
== Примітки == |
Версія за 14:54, 12 липня 2014
Симон Петлюра | |
Файл:Berezhany- (285) cropped.jpg | |
Стаття у Вікіпедії | |
Роботи у Вікіджерелах | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Си́мон Васильович Петлю́ра (1879—1926) — український державний і політичний діяч, організатор українських збройних сил, голова Директорії УНР (1919—1920).
- Держава — понад партії,
- Нація — понад класи!
- Там, де справжній талант, — там, справді, немає старості.
- Для таланту немає смерті, бо він не вірить в неї.
- Кров закінчує глибокі процеси національних емоцій.
- Шукайте правди в своїй громаді.
- Наша сила — в єдності, а порука успіху наших змагань — в державній слухняності!
- Справа здобуття української державності — це справа нації української, а не якогось класу чи партії.
- Шлях звільнення кожної нації густо кропиться кров'ю[1].
- Великий чин наших лицарів вчить вірності ідеалам і умінню підпорядковуватись.
- В боротьбі виростає сила.
- Тільки вірність і слухняність творять передумови успіху національної боротьби.
- Вірність є основою не лише родинного життя.
- Кров, пролита для великої мети, не засихає.
- Не забуваймо про меч, учімося міцніше тримати його в руках.
- Українські мечі перекуються на рала тільки тоді, коли гасло — Незалежна Держава Українська — перетвориться в дійсність і забезпечить отому ралові можливість зужиткувати рідну плодючу землю з її незчисленними багатствами…
Українська еміграція є органічною інтегральною частиною цілого українського народу, що під чужою владою перебуває. Політичні думи, культурно-освітні стремління й організаційні змагання до утворення власної держави української нації повинні наскрізь пройняти й українську еміграцію, яка в спеціяльних умовинах свого перебування на чужині, здебільшого в європейських державах, мусить тут виконати одповідальну частину загальнонаціональної і загальнодержавної програми української нації, а, власне, ту частину, що її народ наш під окупаційною владою доконати не може, а яка, проте, має величезне значення в справі будівництва Української Держави. Не марнотратним, не яловим повинно бути життя і перебування нашої еміграції поза межами Батьківщини, а повним глибокого змісту та пожиточних наслідків для рідного краю! |
|||||
— Петлюра С. Статті. — К.: Дніпро, 1993. — С. 235[2] |
Про Петлюру
Дрібний банковий бухгалтер і маленький журналіст, що випадково, примхою революції і недолею нашої убогості… повір у те, що він — генерал, отаман, командуючий армією і т. п. |
|||||
— Володимир Винниченко (Винниченко В. Щоденник. 1911—1920.— Едмонтон; Нью-Йорк, 1980.— Т. 1.— С. 362—363[3]) |
-- І від Шевченка не відмовляються? - здивувався Дід. |
|||||
-- И от Шевченко не отказываются? -- удивился Дед. | |||||
— Анатолій Кузнєцов (Анатолій Кузнєцов. Бабин Яр. [4]) |
-- Ладно, шут з ним, нехай хоч Петлюра на іконах, - з раптовою ненавистю сказав дід, - аби не та босячня, голодранці, що довели країну до розорення! За нещасним ситцем тищі душаться, та я при царі батраком був, а цього ситця міг штуками купить! |
|||||
-- Ладно, шут с ним, пускай хоть Петлюра на иконах, -- с внезапной ненавистью сказал дед, -- абы не та босячня, голодранцы, что довели страну до разорения! За несчастным ситцем тыщи душатся, да я при царе батраком был, а этого ситцу мог штуками купить! | |||||
— Анатолій Кузнєцов (Анатолій Кузнєцов. Бабин Яр. [5]) |
Примітки
- ↑ Володимир Дмитрук. Вони боролися за волю України. — Луцьк: ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2007. — с.5
- ↑ Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. — Львів, 2000. – Вип. 7. — С. 157
- ↑ Він — з когорти вождів, с. 50
- ↑ http://lib.ru/PROZA/KUZNECOW_A/babiyar.txt
- ↑ http://lib.ru/PROZA/KUZNECOW_A/babiyar.txt
Джерела
- Він — з когорти вождів: Кращі конкурсні праці про дорев. діяльність Симона Петлюри.— К.: Дніпро, 1994.— 151 с. ISBN 5-308-01607-0
- Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001