Рене Декарт: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Dexbot (обговорення | внесок) м Bot: Fixing interwiki issues |
Dexbot (обговорення | внесок) м Bot: removing existed iw links in Wikidata |
||
Рядок 33: | Рядок 33: | ||
[[Категорія:Математики]] |
[[Категорія:Математики]] |
||
[[Категорія:Автори-Д]] |
[[Категорія:Автори-Д]] |
||
[[ar:رينيه ديكارت]] |
|||
[[az:Rene Dekart]] |
|||
[[bg:Рене Декарт]] |
|||
[[bs:René Descartes]] |
|||
[[ca:René Descartes]] |
|||
[[cs:René Descartes]] |
|||
[[cy:René Descartes]] |
|||
[[de:René Descartes]] |
|||
[[el:Ρενέ Ντεκάρτ]] |
|||
[[en:René Descartes]] |
|||
[[eo:René Descartes]] |
|||
[[es:René Descartes]] |
|||
[[et:René Descartes]] |
|||
[[eu:Rene Descartes]] |
|||
[[fa:رنه دکارت]] |
|||
[[fi:René Descartes]] |
|||
[[fr:René Descartes]] |
|||
[[he:רנה דקארט]] |
|||
[[hr:René Descartes]] |
|||
[[hu:René Descartes]] |
|||
[[hy:Ռենե Դեկարտ]] |
|||
[[is:René Descartes]] |
|||
[[it:Cartesio]] |
|||
[[ja:ルネ・デカルト]] |
|||
[[ka:რენე დეკარტი]] |
|||
[[ko:르네 데카르트]] |
|||
[[li:René Descartes]] |
|||
[[lt:Renė Dekartas]] |
|||
[[nl:René Descartes]] |
|||
[[no:René Descartes]] |
|||
[[pl:Kartezjusz]] |
|||
[[pt:René Descartes]] |
|||
[[ro:René Descartes]] |
|||
[[ru:Рене Декарт]] |
|||
[[sk:René Descartes]] |
|||
[[sl:René Descartes]] |
|||
[[sr:Рене Декарт]] |
|||
[[sv:René Descartes]] |
|||
[[tr:René Descartes]] |
|||
[[zh:笛卡儿]] |
Версія за 11:30, 20 квітня 2014
Рене Декарт | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Рене Декарт (фр. René Descartes; 1596–1650) — французький філософ і математик. У філософії описував дуалізм душі та тіла. У геометрії запропонував нову систему координат, яка зараз носить назву «декартова».
- Надія — це прагнення душі переконати себе в тому, що бажання здійсниться… Страх же є схильність душі переконувати себе в тому, що бажання не здійсниться.
- Розум — це запальне скло, яке спричиняє займання, та саме зостається холодним.
- Усамітнення треба шукати у великих містах.
- Щоб удосконалити розум, потрібно більше розмірковувати, ніж заучувати.
- Правильно вживайте слова, і ви звільните світ від половини непорозумінь.
- Оскільки відчуття нас інколи обманюють, я прийняв за необхідне припустити, що немає жодної речі, яка б була такою, якою нам уявляється… Беручи до уваги, що кожне уявлення, яке ми маємо у стані бадьорості, може з'явитись нам і уві сні, при цьому, що це не є дійсність, я вирішив уявити собі, що все, що будь-коли спадало мені на думку, не більш істинне, ніж примари моїх снів. Але відразу ж я звернув увагу на те, що в цей самий час, коли я схилявся до думки про ілюзорність усього на світі, було необхідно, щоб я сам, міркуючи в такий спосіб, дійсно існував. І зазначаючи, що істина «Думаю, отже, існую» настільки тверда і безсумнівна, що навіть найбільш навіжені припущення скептиків не можуть її похитнути, я дійшов висновку, що можу без побоювань прийняти її за перший принцип шуканої мною філософії.[1]
- …Досвідні дані про речі часто бувають помилковими, дедукція ж, або чисте виведення одного із іншого, хоча і може бути залишена поза увагою, якщо вона неочевидна, ніколи не може бути неправильно здійснена розумом, навіть вкрай нерозсудливим…[1]
Примітки
Джерела
- wisdoms.ru
- Петрушенко Віктор. Висловлювання та сентенції знаменитих філософів // Тлумачний словник основних філософських термінів. — Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2009. — С. 234—261. — ISBN 978-966-553-828-8