Філософія: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіцитат
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 3: Рядок 3:
'''Філосо́фія''' (грец. ''φιλοσοφια'' — «любов до мудрості») — особлива форма пізнання світу, що вивчає найбільш загальні суттєві характеристики і фундаментальні принципи реальності і пізнання, буття людини, відносин людини і світу.
'''Філосо́фія''' (грец. ''φιλοσοφια'' — «любов до мудрості») — особлива форма пізнання світу, що вивчає найбільш загальні суттєві характеристики і фундаментальні принципи реальності і пізнання, буття людини, відносин людини і світу.


{{Q

* [[Історія]] — це філософія у прикладах. ([[Фукідід]])<ref>{{БОКА|165}}</ref>
| Цитата = [[Історія]] — це філософія у прикладах.
| Автор = [[Фукідід]]<ref>{{БОКА|165}}</ref>
| Коментар =

| Оригінал =
* Кожна філософія завершується хімією. ([[Корчинський Дмитро Олександрович|Дмитро Корчинський]]) <ref>[http://ukrlife.org/main/afor/korch.html Українська афористика Х-ХХ ст. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001]</ref>
}}

{{Q
* Мета філософії — логічне пояснення думок. Філософія — не вчення, а діяльність. Філософська праця складається великою мірою з пояснень. Підсумок філософії — не «філософські судження», а пояснення суджень. Філософія повинна пояснювати й чітко розмежовувати думки, що звичайно бувають доволі темні й невиразні. ([[Людвіг Вітґенштайн]]) <ref>Вiтґенштайн Людвіг. Trаctatus logico-filosoficus. Фiлософськi дослiдження. — Київ: Основи, 1995. — С. 40</ref>
| Цитата = Кожна філософія завершується хімією.

| Автор = [[Корчинський Дмитро Олександрович|Дмитро Корчинський]] <ref>[http://ukrlife.org/main/afor/korch.html Українська афористика Х-ХХ ст. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001]</ref>
* Філософія. Завжди при тобі, як частина тіла. Коли більше немає нічого, вона є Всім. ([[Прохасько Тарас Богданович|Тарас Прохасько]]) <ref>«Лексикон таємних знань». — Львів: Кальварія, 2003. — С. 135</ref>
| Коментар =

| Оригінал =
* Філософія — служниця богослов'я. (італійський церковний історик Цезар Бароній) <ref>''Ашукин Н. С., Ашукина М. Г.'' Крылатые слова. — Москва, 1955. — С. 570</ref>
}}
{{Q
| Цитата = Мета філософії — логічне пояснення думок. Філософія — не вчення, а діяльність. Філософська праця складається великою мірою з пояснень. Підсумок філософії — не «філософські судження», а пояснення суджень. Філософія повинна пояснювати й чітко розмежовувати думки, що звичайно бувають доволі темні й невиразні.
| Автор = [[Людвіг Вітґенштайн]] <ref>Вiтґенштайн Людвіг. Trаctatus logico-filosoficus. Фiлософськi дослiдження. — Київ: Основи, 1995. — С. 40</ref>
| Коментар =
| Оригінал =
}}
{{Q
| Цитата = Філософія. Завжди при тобі, як частина тіла. Коли більше немає нічого, вона є Всім.
| Автор = [[Прохасько Тарас Богданович|Тарас Прохасько]] <ref>«Лексикон таємних знань». — Львів: Кальварія, 2003. — С. 135</ref>
| Коментар =
| Оригінал =
}}
{{Q
| Цитата = Філософія — служниця богослов'я.
| Автор = італійський церковний історик Цезар Бароній <ref>''Ашукин Н. С., Ашукина М. Г.'' Крылатые слова. — Москва, 1955. — С. 570</ref>
{{Q
{{Q
| Цитата = Богомол вірить бредням інших людей, філософ — лише своїм власним.
| Цитата = Богомол вірить бредням інших людей, філософ — лише своїм власним.

Версія за 06:33, 17 січня 2014

Вікіпедія
Вікіпедія
Скульптура «Мислитель» Оґюста Родена

Філосо́фія (грец. φιλοσοφια — «любов до мудрості») — особлива форма пізнання світу, що вивчає найбільш загальні суттєві характеристики і фундаментальні принципи реальності і пізнання, буття людини, відносин людини і світу.

  •  

Історія — це філософія у прикладах.

  Фукідід[1]
  •  

Кожна філософія завершується хімією.

  Дмитро Корчинський [2]
  •  

Мета філософії — логічне пояснення думок. Філософія — не вчення, а діяльність. Філософська праця складається великою мірою з пояснень. Підсумок філософії — не «філософські судження», а пояснення суджень. Філософія повинна пояснювати й чітко розмежовувати думки, що звичайно бувають доволі темні й невиразні.

  Людвіг Вітґенштайн [3]
  •  

Філософія. Завжди при тобі, як частина тіла. Коли більше немає нічого, вона є Всім.

  Тарас Прохасько [4]

{{Q | Цитата = Філософія — служниця богослов'я. | Автор = італійський церковний історик Цезар Бароній [5]

  •  

Богомол вірить бредням інших людей, філософ — лише своїм власним.

  — Антуан де Рівароль[6]

Примітки

  1. Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 165.
  2. Українська афористика Х-ХХ ст. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001
  3. Вiтґенштайн Людвіг. Trаctatus logico-filosoficus. Фiлософськi дослiдження. — Київ: Основи, 1995. — С. 40
  4. «Лексикон таємних знань». — Львів: Кальварія, 2003. — С. 135
  5. Ашукин Н. С., Ашукина М. Г. Крылатые слова. — Москва, 1955. — С. 570
  6. Ларец острословов: Афоризмы. Парадоксы. Шутки. Эпиграммы / Сост. Г. П. Лобарев. — М.: Политиздат, 1991. — 511 с. ISBN 5-250-01640-5