Філософія: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
'''Філосо́фія''' (грец. ''φιλοσοφια'' — «любов до мудрості») — особлива форма пізнання світу, що вивчає найбільш загальні суттєві характеристики і фундаментальні принципи реальності і пізнання, буття людини, відносин людини і світу. |
'''Філосо́фія''' (грец. ''φιλοσοφια'' — «любов до мудрості») — особлива форма пізнання світу, що вивчає найбільш загальні суттєві характеристики і фундаментальні принципи реальності і пізнання, буття людини, відносин людини і світу. |
||
{{Q |
|||
| Цитата = [[Історія]] — це філософія у прикладах. |
|||
| Автор = [[Фукідід]]<ref>{{БОКА|165}}</ref> |
|||
| Коментар = |
|||
| Оригінал = |
|||
⚫ | |||
}} |
|||
{{Q |
|||
⚫ | |||
| Цитата = Кожна філософія завершується хімією. |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
| Коментар = |
|||
| Оригінал = |
|||
⚫ | |||
}} |
|||
{{Q |
|||
⚫ | | Цитата = Мета філософії — логічне пояснення думок. Філософія — не вчення, а діяльність. Філософська праця складається великою мірою з пояснень. Підсумок філософії — не «філософські судження», а пояснення суджень. Філософія повинна пояснювати й чітко розмежовувати думки, що звичайно бувають доволі темні й невиразні. |
||
| Автор = [[Людвіг Вітґенштайн]] <ref>Вiтґенштайн Людвіг. Trаctatus logico-filosoficus. Фiлософськi дослiдження. — Київ: Основи, 1995. — С. 40</ref> |
|||
| Коментар = |
|||
| Оригінал = |
|||
}} |
|||
{{Q |
|||
| Цитата = Філософія. Завжди при тобі, як частина тіла. Коли більше немає нічого, вона є Всім. |
|||
⚫ | |||
| Коментар = |
|||
| Оригінал = |
|||
}} |
|||
{{Q |
|||
| Цитата = Філософія — служниця богослов'я. |
|||
⚫ | |||
{{Q |
{{Q |
||
| Цитата = Богомол вірить бредням інших людей, філософ — лише своїм власним. |
| Цитата = Богомол вірить бредням інших людей, філософ — лише своїм власним. |
Версія за 06:33, 17 січня 2014
Філосо́фія (грец. φιλοσοφια — «любов до мудрості») — особлива форма пізнання світу, що вивчає найбільш загальні суттєві характеристики і фундаментальні принципи реальності і пізнання, буття людини, відносин людини і світу.
Історія — це філософія у прикладах. |
|||||
— Фукідід[1] |
Кожна філософія завершується хімією. |
|||||
— Дмитро Корчинський [2] |
Мета філософії — логічне пояснення думок. Філософія — не вчення, а діяльність. Філософська праця складається великою мірою з пояснень. Підсумок філософії — не «філософські судження», а пояснення суджень. Філософія повинна пояснювати й чітко розмежовувати думки, що звичайно бувають доволі темні й невиразні. |
|||||
— Людвіг Вітґенштайн [3] |
Філософія. Завжди при тобі, як частина тіла. Коли більше немає нічого, вона є Всім. |
|||||
— Тарас Прохасько [4] |
{{Q | Цитата = Філософія — служниця богослов'я. | Автор = італійський церковний історик Цезар Бароній [5]
Богомол вірить бредням інших людей, філософ — лише своїм власним. |
|||||
— Антуан де Рівароль[6] |
Примітки
- ↑ Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 165.
- ↑ Українська афористика Х-ХХ ст. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001
- ↑ Вiтґенштайн Людвіг. Trаctatus logico-filosoficus. Фiлософськi дослiдження. — Київ: Основи, 1995. — С. 40
- ↑ «Лексикон таємних знань». — Львів: Кальварія, 2003. — С. 135
- ↑ Ашукин Н. С., Ашукина М. Г. Крылатые слова. — Москва, 1955. — С. 570
- ↑ Ларец острословов: Афоризмы. Парадоксы. Шутки. Эпиграммы / Сост. Г. П. Лобарев. — М.: Политиздат, 1991. — 511 с. ISBN 5-250-01640-5