Петлюра Симон Васильович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіцитат
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{Особа
{{Wikipedia}}
| ім'я = Симон Петлюра
[[Файл:Berezhany- (285) cropped.jpg|140пкс|праворуч]]
| Зображення = Berezhany- (285) cropped.jpg
'''Си́мон Петлю́ра''' (1879–1926) — український державний і політичний діяч, організатор українських збройних сил, голова Директорії УНР (1919–1920).
| Опис =
| wikipedia = Петлюра Симон Васильович
| source =
| commons = Category:Symon Petlura}}
'''Си́мон Васильович Петлю́ра''' (1879—1926) — український державний і політичний діяч, організатор українських збройних сил, голова Директорії УНР (1919—1920).




Рядок 22: Рядок 27:
{{Q
{{Q
| Цитата = Українська еміграція є органічною інтегральною частиною цілого українського народу, що під чужою владою перебуває. Політичні думи, культурно-освітні стремління й організаційні змагання до утворення власної держави української нації повинні наскрізь пройняти й українську еміграцію, яка в спеціяльних умовинах свого перебування на чужині, здебільшого в європейських державах, мусить тут виконати одповідальну частину загальнонаціональної і загальнодержавної програми української нації, а, власне, ту частину, що її народ наш під окупаційною владою доконати не може, а яка, проте, має величезне значення в справі будівництва Української Держави. Не марнотратним, не яловим повинно бути життя і перебування нашої еміграції поза межами Батьківщини, а повним глибокого змісту та пожиточних наслідків для рідного краю!
| Цитата = Українська еміграція є органічною інтегральною частиною цілого українського народу, що під чужою владою перебуває. Політичні думи, культурно-освітні стремління й організаційні змагання до утворення власної держави української нації повинні наскрізь пройняти й українську еміграцію, яка в спеціяльних умовинах свого перебування на чужині, здебільшого в європейських державах, мусить тут виконати одповідальну частину загальнонаціональної і загальнодержавної програми української нації, а, власне, ту частину, що її народ наш під окупаційною владою доконати не може, а яка, проте, має величезне значення в справі будівництва Української Держави. Не марнотратним, не яловим повинно бути життя і перебування нашої еміграції поза межами Батьківщини, а повним глибокого змісту та пожиточних наслідків для рідного краю!
| Автор = ''Петлюра С.'' Статті. — К.: Дніпро, 1993. — С. 235<ref>Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. — Львів, 2000. – Вип. 7. — С. 157</ref>)
| Автор = ''Петлюра С.'' Статті. — К.: Дніпро, 1993. — С. 235<ref>Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. — Львів, 2000. – Вип. 7. — С. 157</ref>
| Коментар =
| Оригінал = }}

== Про Петлюру ==
{{Q
| Цитата = Дрібний банковий бухгалтер і маленький журналіст, що випадково, примхою революції і недолею нашої убогості… повір у те, що він — генерал, отаман, командуючий армією і т. п.
| Автор = [[Володимир Винниченко]] (''Винниченко В.'' Щоденник. 1911—1920.— Едмонтон; Нью-Йорк, 1980.— Т. 1.— С. 362—363<ref>Він — з когорти вождів, с. 50</ref>)
| Коментар =
| Коментар =
| Оригінал = }}
| Оригінал = }}
Рядок 30: Рядок 42:


== Джерела ==
== Джерела ==
* Він — з когорти вождів: Кращі конкурсні праці про дорев. діяльність Симона Петлюри.— К.: Дніпро, 1994.— 151 с. ISBN 5-308-01607-0
* [http://ukrlife.org/main/afor/petlura.html Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001]
* [http://ukrlife.org/main/afor/petlura.html Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001]


[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Автори-П]]
[[Категорія:Автори-П]]
[[Категорія:Українські військовики]]
[[Категорія:Українські військовики]]

Версія за 18:04, 22 грудня 2013

Симон Петлюра
Файл:Berezhany- (285) cropped.jpg
Стаття у Вікіпедії
Роботи у Вікіджерелах
Медіафайли у Вікісховищі

Си́мон Васильович Петлю́ра (1879—1926) — український державний і політичний діяч, організатор українських збройних сил, голова Директорії УНР (1919—1920).


  • Держава — понад партії,
Нація — понад класи!
  • Там, де справжній талант, — там, справді, немає старості.
  • Для таланту немає смерті, бо він не вірить в неї.
  • Кров закінчує глибокі процеси національних емоцій.
  • Шукайте правди в своїй громаді.
  • Наша сила — в єдності, а порука успіху наших змагань — в державній слухняності!
  • Справа здобуття української державності — це справа нації української, а не якогось класу чи партії.
  • Шлях звільнення кожної нації густо кропиться кров'ю[1].
  • Великий чин наших лицарів вчить вірності ідеалам і умінню підпорядковуватись.
  • В боротьбі виростає сила.
  • Тільки вірність і слухняність творять передумови успіху національної боротьби.
  • Вірність є основою не лише родинного життя.
  • Кров, пролита для великої мети, не засихає.
  • Не забуваймо про меч, учімося міцніше тримати його в руках.
  • Українські мечі перекуються на рала тільки тоді, коли гасло — Незалежна Держава Українська — перетвориться в дійсність і забезпечить отому ралові можливість зужиткувати рідну плодючу землю з її незчисленними багатствами…
  •  

Українська еміграція є органічною інтегральною частиною цілого українського народу, що під чужою владою перебуває. Політичні думи, культурно-освітні стремління й організаційні змагання до утворення власної держави української нації повинні наскрізь пройняти й українську еміграцію, яка в спеціяльних умовинах свого перебування на чужині, здебільшого в європейських державах, мусить тут виконати одповідальну частину загальнонаціональної і загальнодержавної програми української нації, а, власне, ту частину, що її народ наш під окупаційною владою доконати не може, а яка, проте, має величезне значення в справі будівництва Української Держави. Не марнотратним, не яловим повинно бути життя і перебування нашої еміграції поза межами Батьківщини, а повним глибокого змісту та пожиточних наслідків для рідного краю!

  Петлюра С. Статті. — К.: Дніпро, 1993. — С. 235[2]

Про Петлюру

  •  

Дрібний банковий бухгалтер і маленький журналіст, що випадково, примхою революції і недолею нашої убогості… повір у те, що він — генерал, отаман, командуючий армією і т. п.

  Володимир Винниченко (Винниченко В. Щоденник. 1911—1920.— Едмонтон; Нью-Йорк, 1980.— Т. 1.— С. 362—363[3])

Примітки

  1. Володимир Дмитрук. Вони боролися за волю України. — Луцьк: ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2007. — с.5
  2. Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. — Львів, 2000. – Вип. 7. — С. 157
  3. Він — з когорти вождів, с. 50

Джерела