Петлюра Симон Васильович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіцитат
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
додав джерело
Рядок 1: Рядок 1:
{{Wikipedia}}
{{Wikipedia}}
[[Файл:Berezhany- (285) cropped.jpg|140пкс|праворуч]]
[[Файл:Berezhany- (285) cropped.jpg|140пкс|праворуч]]
'''Си́мон Петлю́ра''' (1879–1926) — український державний і політичний діяч, організатор українських збройних сил, голова Директорії УНР (1919—1920).
'''Си́мон Петлю́ра''' (1879–1926) — український державний і політичний діяч, організатор українських збройних сил, голова Директорії УНР (1919–1920).




Рядок 12: Рядок 12:
* Наша [[сила]] — в єдності, а порука успіху наших змагань — в державній слухняності!
* Наша [[сила]] — в єдності, а порука успіху наших змагань — в державній слухняності!
* Справа здобуття української державності — це справа нації української, а не якогось класу чи партії.
* Справа здобуття української державності — це справа нації української, а не якогось класу чи партії.
* Шлях звільнення кожної нації густо кропиться кров'ю.
* Шлях звільнення кожної нації густо кропиться кров'ю<ref>''Володимир Дмитрук.'' Вони боролися за волю України. Нарис історії сірожупанної дивізії. Частина І. — Луцьк: ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2007. — с.5</ref>.
* Великий чин наших лицарів вчить вірності ідеалам і умінню підпорядковуватись.
* Великий чин наших лицарів вчить вірності ідеалам і умінню підпорядковуватись.
* В боротьбі виростає сила.
* В боротьбі виростає сила.

Версія за 14:11, 22 жовтня 2013

Вікіпедія
Вікіпедія
Файл:Berezhany- (285) cropped.jpg

Си́мон Петлю́ра (1879–1926) — український державний і політичний діяч, організатор українських збройних сил, голова Директорії УНР (1919–1920).


  • Держава — понад партії,
Нація — понад класи!
  • Там, де справжній талант, — там, справді, немає старості.
  • Для таланту немає смерті, бо він не вірить в неї.
  • Кров закінчує глибокі процеси національних емоцій.
  • Шукайте правди в своїй громаді.
  • Наша сила — в єдності, а порука успіху наших змагань — в державній слухняності!
  • Справа здобуття української державності — це справа нації української, а не якогось класу чи партії.
  • Шлях звільнення кожної нації густо кропиться кров'ю[1].
  • Великий чин наших лицарів вчить вірності ідеалам і умінню підпорядковуватись.
  • В боротьбі виростає сила.
  • Тільки вірність і слухняність творять передумови успіху національної боротьби.
  • Вірність є основою не лише родинного життя.
  • Кров, пролита для великої мети, не засихає.
  • Не забуваймо про меч, учімося міцніше тримати його в руках.
  • Українські мечі перекуються на рала тільки тоді, коли гасло — Незалежна Держава Українська — перетвориться в дійсність і забезпечить отому ралові можливість зужиткувати рідну плодючу землю з її незчисленними багатствами…
  •  

Українська еміграція є органічною інтегральною частиною цілого українського народу, що під чужою владою перебуває. Політичні думи, культурно-освітні стремління й організаційні змагання до утворення власної держави української нації повинні наскрізь пройняти й українську еміграцію, яка в спеціяльних умовинах свого перебування на чужині, здебільшого в європейських державах, мусить тут виконати одповідальну частину загальнонаціональної і загальнодержавної програми української нації, а, власне, ту частину, що її народ наш під окупаційною владою доконати не може, а яка, проте, має величезне значення в справі будівництва Української Держави. Не марнотратним, не яловим повинно бути життя і перебування нашої еміграції поза межами Батьківщини, а повним глибокого змісту та пожиточних наслідків для рідного краю!

  Петлюра С. Статті. — К.: Дніпро, 1993. — С. 235[2])

Примітки

  1. Володимир Дмитрук. Вони боролися за волю України. Нарис історії сірожупанної дивізії. Частина І. — Луцьк: ВАТ «Волинська обласна друкарня», 2007. — с.5
  2. Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. — Львів, 2000. – Вип. 7. — С. 157

Джерела