Наука: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіцитат
Інтерактивний перегляд історії
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 3: Рядок 3:




* Наука — це корінь і насіння, і основа всякої користі як батьківщини, так і церкви. Але на те пильно треба уважати, щоб наука була добра і ґрунтовна. Бо існує наука негідна цього імені, а люди, хоч і розумні, але несвідомі цього, вважають її за справжню науку… Треба знати, що від 500-го до 1400-го року, тобто впродовж 900 років, у цілій Європі майже всі науки були у великому занепаді і незнанні, так що і в найкращих авторів, що писали за тих часів, бачимо великий талант, а світла великого не бачимо. Після 1400-го року почали з'являтися цікавіші і зручніші вчителі і поступово деякі академії набули дуже великої сили і більшого значення, як за тих старих, Августових літ. Але багато шкіл залишилося в давньому стані, так що в них є тільки імена риторики і філософії, і інших наук, а діло не те… Люди, що спробували такої, так би мовити, примарної і примрійної науки, дурніші, як невчені. Бо хоч вони темні, проте уважають себе вченими і думають, що спізнали все, що тільки можна знати, не хочуть і не думають читати книг і вчитися більше. Але ж людина, освічена справжньою наукою, ніколи не почуває ситості в своєму спізнаванні і не перестає ніколи вчитися, хоч би дожила до віку Матусаїла. («Духовний реглямент», 1720)<ref>''Крип'якевич І. П.'' [http://ruthenia.info/txt/vesna/krypyakevych/1_4.html Історія України]. — Львів: Світ, 1990. — С. 248</ref>
* Наука — це корінь і насіння, і основа всякої користі як батьківщини, так і церкви. Але на те пильно треба уважати, щоб наука була добра і ґрунтовна. Бо існує наука негідна цього імені, а люди, хоч і розумні, але несвідомі цього, вважають її за справжню науку… Треба знати, що від 500-го до 1400-го року, тобто впродовж 900 років, у цілій Європі майже всі науки були у великому занепаді і незнанні, так що і в найкращих авторів, що писали за тих часів, бачимо великий талант, а світла великого не бачимо. Після 1400-го року почали з'являтися цікавіші і зручніші вчителі і поступово деякі академії набули дуже великої сили і більшого значення, як за тих старих, Августових літ. Але багато шкіл залишилося в давньому стані, так що в них є тільки імена риторики і філософії, і інших наук, а діло не те… Люди, що спробували такої, так би мовити, примарної і примрійної науки, дурніші, як невчені. Бо хоч вони темні, проте уважають себе вченими і думають, що спізнали все, що тільки можна знати, не хочуть і не думають читати книг і вчитися більше. Але ж людина, освічена справжньою наукою, ніколи не почуває ситості в своєму спізнаванні і не перестає ніколи вчитися, хоч би дожила до віку Матусаїла. («Духовний реглямент», 1720)<ref>''Крип'якевич І. П.'' [http://ruthenia.info/txt/vesna/krypyakevych/1_4.html Історія України]. — Львів: Світ, 1990. — С. 248</ref>
::: — [[Феофан Прокопович|Теофан Прокопович]]
::: — [[Феофан Прокопович|Теофан Прокопович]]


* Меж наукового пізнання та прогнозів передбачити неможливо.<ref>{{БОКА|1005}}</ref>
* Меж наукового пізнання та прогнозів передбачити неможливо.<ref>{{БОКА|1005}}</ref>
::: — [[Дмитро Менделєєв]]
::: — [[Дмитро Менделєєв]]


* Роль наук службова, вони є засіб для досягнення блага.<ref>{{БОКА|1005}}</ref>
* Роль наук службова, вони є засіб для досягнення блага.<ref>{{БОКА|1005}}</ref>
::: — [[Дмитро Менделєєв]]
::: — [[Дмитро Менделєєв]]


* У науці двадцятого сторіччя є три великі теми — це [[атом]], [[ген]] і [[комп'ютер]].<ref>''Кайку, Мічіо.'' Візії: як наука змінить XXI сторіччя : пер. с англ. Анжела Кам'янець. – Львів: Літопис, 2004. – С. 17</ref>
* У науці двадцятого сторіччя є три великі теми — це [[атом]], [[ген]] і [[комп'ютер]].<ref>''Кайку, Мічіо.'' Візії: як наука змінить XXI сторіччя: пер. з англ. Анжела Кам'янець. — Львів: Літопис, 2004. — С. 17</ref>
::: — [[Гаролд Вармус]], американський вірусолог, лавреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1989
::: — [[Гаролд Вармус]], американський вірусолог, лавреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1989


* Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
* Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
::: — Українська народна творчість, див. — [[Українські народні прислів'я та приказки: знання та уміння]]
::: — Українська народна творчість, див. — [[Українські народні прислів'я та приказки: знання та уміння]]


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 11:44, 11 жовтня 2013

Вікіпедія
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:


  • Наука — це корінь і насіння, і основа всякої користі як батьківщини, так і церкви. Але на те пильно треба уважати, щоб наука була добра і ґрунтовна. Бо існує наука негідна цього імені, а люди, хоч і розумні, але несвідомі цього, вважають її за справжню науку… Треба знати, що від 500-го до 1400-го року, тобто впродовж 900 років, у цілій Європі майже всі науки були у великому занепаді і незнанні, так що і в найкращих авторів, що писали за тих часів, бачимо великий талант, а світла великого не бачимо. Після 1400-го року почали з'являтися цікавіші і зручніші вчителі і поступово деякі академії набули дуже великої сили і більшого значення, як за тих старих, Августових літ. Але багато шкіл залишилося в давньому стані, так що в них є тільки імена риторики і філософії, і інших наук, а діло не те… Люди, що спробували такої, так би мовити, примарної і примрійної науки, дурніші, як невчені. Бо хоч вони темні, проте уважають себе вченими і думають, що спізнали все, що тільки можна знати, не хочуть і не думають читати книг і вчитися більше. Але ж людина, освічена справжньою наукою, ніколи не почуває ситості в своєму спізнаванні і не перестає ніколи вчитися, хоч би дожила до віку Матусаїла. («Духовний реглямент», 1720)[1]
 — Теофан Прокопович
  • Меж наукового пізнання та прогнозів передбачити неможливо.[2]
 — Дмитро Менделєєв
  • Роль наук службова, вони є засіб для досягнення блага.[3]
 — Дмитро Менделєєв
 — Гаролд Вармус, американський вірусолог, лавреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1989
  • Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
 — Українська народна творчість, див. — Українські народні прислів'я та приказки: знання та уміння

Примітки

  1. ↑ Крип'якевич І. П. Історія України. — Львів: Світ, 1990. — С. 248
  2. ↑ Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 1005.
  3. ↑ Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 1005.
  4. ↑ Кайку, Мічіо. Візії: як наука змінить XXI сторіччя: пер. з англ. Анжела Кам'янець. — Львів: Літопис, 2004. — С. 17
Отримано з https://uk.wikiquote.org/w/index.php?title=Наука&oldid=31600