Цицерон: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
м r2.6.6) (робот додав: vi:Cicero |
Немає опису редагування |
||
Рядок 19: | Рядок 19: | ||
* Звичка — друга натура.<ref>Большая книга афоризмов, с. 282</ref> |
* Звичка — друга натура.<ref>Большая книга афоризмов, с. 282</ref> |
||
* {{Q |
|||
| Цитата = Обличчя — дзеркало душі.<ref>Большая книга афоризмов, с. 282</ref> |
|||
| Оригінал = Imago animi vultus est.}} |
|||
{{Q |
{{Q |
Версія за 10:05, 12 вересня 2013
Цицерон | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Марк Туллій Цицерон (Ціцерон, лат. Marcus Tullius Cicero; 106 до н.е. — 43 до н.е.) — давньоримський політичний діяч, видатний оратор, філософ і літератор. Один з зачинателів римської розповідної прози.
- Лиш одна Батьківщина має те, що дороге для всіх.[1]
- Кожна людина – відбиття свого внутрішнього світу. Як людина мислить, такою вона і є (у житті).[2]
- Пізнай самого себе.[3]
- Людина часто сама собі найлютіший ворог.[4]
- Звичка — друга натура.[5]
Обличчя — дзеркало душі.[6] |
|||||
Imago animi vultus est. |
Природа дала нам тимчасовий притулок, а не постійне житло.[7] |
|||||
Commorandi natura deversorium nobis, non habitandi dedit. |
Світовий організм є нерозривне ціле.[8] |
|||||
Mundi corpus apte cohaeret. |
Світ за своєю природою не тільки художній твір, а й сам художник.[9] |
|||||
Mundi natura поп artificiosa, sed plane artifex. |
Світ тримає все у своїх обіймах.[10] |
|||||
Mundus omnia complexu suo coercet. |
Примітки
- ↑ Большая книга афоризмов, с. 282
- ↑ Большая книга афоризмов, с. 282
- ↑ Большая книга афоризмов, с. 282
- ↑ Большая книга афоризмов, с. 282
- ↑ Большая книга афоризмов, с. 282
- ↑ Большая книга афоризмов, с. 282
- ↑ Античные афоризмы, с. 10
- ↑ Античные афоризмы, с. 11
- ↑ Античные афоризмы, с. 11
- ↑ Античные афоризмы, с. 11
- ↑ Большая книга афоризмов, с. 283
Джерела
- Казачонок Т. Г., Громыко И. Н. Античные афоризмы. Темат. сб.— Минск: Вышэйшая школа, 1987. — 318 с.
- Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 282-308.