Цицерон: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Friend (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Friend (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 2: | Рядок 2: | ||
| ім'я = Цицерон |
| ім'я = Цицерон |
||
| Зображення = Cicero-head.png|150px |
| Зображення = Cicero-head.png|150px |
||
| Опис = '''Цицерон''' (106 до н.е. — 43 до н.е.) — давньоримський політичний діяч, оратор, філософ та письменник |
|||
| wikipedia = Цицерон |
| wikipedia = Цицерон |
||
| source = |
| source = |
||
| commons = |
| commons = |
||
}} |
}} |
||
'''Марк Туллій Цицерон''' ( |
'''Марк Туллій Цицерон''' (''Ціцерон'', {{lang-la|Marcus Tullius Cicero}}; 106 до н.е. — 43 до н.е.) — давньоримський політичний діяч, видатний оратор, філософ і літератор. Один з зачинателів римської розповідної прози. |
||
* Лиш одна Батьківщина має те, що дороге для всіх.<ref>Большая книга афоризмов, с. 282</ref> |
|||
* ''Застаріли вже ці промови, спростовані дійсністю набагато більше, ніж словами.'' |
|||
⚫ | |||
* ''У страху більше зла, ніж в самому предметі, якого бояться.'' |
|||
* Пізнай самого себе.<ref>Большая книга афоризмов, с. 282</ref> |
|||
* ''Кожна людина може помилятися, але борсатися в омані може тільки дурень.'' |
|||
* Людина часто сама собі найлютіший ворог.<ref>Большая книга афоризмов, с. 282</ref> |
|||
⚫ | |||
* Звичка — друга натура.<ref>Большая книга афоризмов, с. 282</ref> |
|||
* ''Пізнай самого себе.'' |
|||
* Обличчя — дзеркало душі.<ref>Большая книга афоризмов, с. 282</ref> |
|||
* ''Поки хворий дихає, кажуть, залишається і надія. |
|||
{{Q |
|||
* ''Приємно згадувати неприємності, якщо вони минули. |
|||
| Цитата = Природа дала нам тимчасовий притулок, а не постійне житло.<ref>Античные афоризмы, с. 10</ref> |
|||
| Оригінал = Commorandi natura deversorium nobis, non habitandi dedit.}} |
|||
{{Q |
|||
* ''Немає нічого святого, чого б гроші не могли споганити, нічого настільки сильного, чого б не можна було подолати грішми'' |
|||
| Цитата = Світовий організм є нерозривне ціле.<ref>Античные афоризмы, с. 11</ref> |
|||
| Оригінал = Mundi corpus apte cohaeret.}} |
|||
{{Q |
|||
* ''Неуцтво - ніч розуму, ніч безмісячна і беззоряна.'' |
|||
| Цитата = Світ за своєю природою не тільки художній твір, а й сам художник.<ref>Античные афоризмы, с. 11</ref> |
|||
| Оригінал = Mundi natura поп artificiosa, sed plane artifex.}} |
|||
{{Q |
|||
* ''Щедрість не знає меж.'' |
|||
| Цитата = Світ тримає все у своїх обіймах.<ref>Античные афоризмы, с. 11</ref> |
|||
| Оригінал = Mundus omnia complexu suo coercet.}} |
|||
* Нема нічого впорядкованішого, ніж [[природа]].<ref>Большая книга афоризмов, с. 283</ref> |
|||
* ''Що посієш, те і пожнеш.'' |
|||
== Примітки == |
|||
* ''Хабарники повинні тріпотіти, якщо вони накрали лише скільки потрібно для них самих. Коли ж вони награбували досить для того, щоб поділитися з іншими, то їм нема чого більш боятися.'' |
|||
{{reflist}} |
|||
⚫ | |||
* ''Недостатньо володіти мудрістю — потрібно ще вміти користуватися нею.'' |
|||
* ''Казачонок Т. Г., Громыко И. Н.'' Античные афоризмы. Темат. сб.— Минск: Вышэйшая школа, 1987. — 318 с. |
|||
* {{БОКА|282-308}} |
|||
* ''Не можна любити ні того, кого ти боїшся, ні того, хто тебе боїться.'' |
|||
* ''O часи! О звичаї!'' |
|||
** <small>''O tempora! O mores!''</small> |
|||
* ''Чи можна сказати, що старість робить нас нездатними до справ? До яким саме? До тих, що властиві юнацтву і потребують сили. Але хіба не існує нічого, до чого був би здатний старий, що можна було б робити при здоровому розумі й ослабленому тілі?'' |
|||
* ''Чим краща людина, тим важче їй підозрювати інших у нечесності. |
|||
* ''Чини так, як велить тобі обов'язок людини. |
|||
* ''Звичка - друга натура.'' |
|||
* ''Папір не червоніє.'' |
|||
** <small>Charta (Epistula) non erubestcit, з "Листів до близьких"</small> |
|||
* ''У мужності два головних вияви: презирство до смерті і презирство до болю. |
|||
* ''Жалюгідний той старий, що не зумів протягом настільки довгого життя навчитися нехтувати смертю!'' |
|||
* ''Лінощі – це страх перед очікуваною роботою.'' |
|||
* ''Історія - вчителька життя |
|||
** <small>Historia magistra vitae est, у творі "Про оратора"</small> |
|||
* ''Я ніколи не буваю так зайнятий, як у часи свого відпочинку.'' |
|||
⚫ | |||
[[Категорія:Автори-Ц]] |
[[Категорія:Автори-Ц]] |
Версія за 15:05, 7 квітня 2013
Цицерон | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Марк Туллій Цицерон (Ціцерон, лат. Marcus Tullius Cicero; 106 до н.е. — 43 до н.е.) — давньоримський політичний діяч, видатний оратор, філософ і літератор. Один з зачинателів римської розповідної прози.
- Лиш одна Батьківщина має те, що дороге для всіх.[1]
- Кожна людина – відбиття свого внутрішнього світу. Як людина мислить, такою вона і є (у житті).[2]
- Пізнай самого себе.[3]
- Людина часто сама собі найлютіший ворог.[4]
- Звичка — друга натура.[5]
- Обличчя — дзеркало душі.[6]
Природа дала нам тимчасовий притулок, а не постійне житло.[7] |
|||||
Commorandi natura deversorium nobis, non habitandi dedit. |
Світовий організм є нерозривне ціле.[8] |
|||||
Mundi corpus apte cohaeret. |
Світ за своєю природою не тільки художній твір, а й сам художник.[9] |
|||||
Mundi natura поп artificiosa, sed plane artifex. |
Світ тримає все у своїх обіймах.[10] |
|||||
Mundus omnia complexu suo coercet. |
Примітки
- ↑ Большая книга афоризмов, с. 282
- ↑ Большая книга афоризмов, с. 282
- ↑ Большая книга афоризмов, с. 282
- ↑ Большая книга афоризмов, с. 282
- ↑ Большая книга афоризмов, с. 282
- ↑ Большая книга афоризмов, с. 282
- ↑ Античные афоризмы, с. 10
- ↑ Античные афоризмы, с. 11
- ↑ Античные афоризмы, с. 11
- ↑ Античные афоризмы, с. 11
- ↑ Большая книга афоризмов, с. 283
Джерела
- Казачонок Т. Г., Громыко И. Н. Античные афоризмы. Темат. сб.— Минск: Вышэйшая школа, 1987. — 318 с.
- Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 282-308.