Цицерон: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіцитат
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 2: Рядок 2:
| ім'я = Цицерон
| ім'я = Цицерон
| Зображення = Cicero-head.png|150px
| Зображення = Cicero-head.png|150px
| Опис = '''Цицерон''' (106 до н.е. — 43 до н.е.) — давньоримський політичний діяч, оратор, філософ та письменник
| wikipedia = Цицерон
| wikipedia = Цицерон
| source =
| source =
| commons =
| commons =
}}
}}
'''Марк Туллій Цицерон''' (3 січня 106 до н.е. — 7 грудня 43 до н.е.) — давньоримський політичний діяч, видатний оратор, філософ та літератор. Один з зачинателів римської розповідної прози.
'''Марк Туллій Цицерон''' (''Ціцерон'', {{lang-la|Marcus Tullius Cicero}}; 106 до н.е. — 43 до н.е.) — давньоримський політичний діяч, видатний оратор, філософ і літератор. Один з зачинателів римської розповідної прози.




* Лиш одна Батьківщина має те, що дороге для всіх.<ref>Большая книга афоризмов, с. 282</ref>
* ''Застаріли вже ці промови, спростовані дійсністю набагато більше, ніж словами.''


* Кожна людина – відбиття свого внутрішнього світу. Як людина мислить, такою вона і є (у житті).<ref>Большая книга афоризмов, с. 282</ref>
* ''У страху більше зла, ніж в самому предметі, якого бояться.''


* Пізнай самого себе.<ref>Большая книга афоризмов, с. 282</ref>
* ''Кожна людина може помилятися, але борсатися в омані може тільки дурень.''


* Людина часто сама собі найлютіший ворог.<ref>Большая книга афоризмов, с. 282</ref>
* ''Кожна людина – відбиття свого внутрішнього світу. Як людина мислить, такою вона і є (у житті).''


* Звичка — друга натура.<ref>Большая книга афоризмов, с. 282</ref>
* ''Пізнай самого себе.''


* Обличчя — дзеркало душі.<ref>Большая книга афоризмов, с. 282</ref>
* ''Поки хворий дихає, кажуть, залишається і надія.


{{Q
* ''Приємно згадувати неприємності, якщо вони минули.
| Цитата = Природа дала нам тимчасовий притулок, а не постійне житло.<ref>Античные афоризмы, с. 10</ref>
| Оригінал = Commorandi natura deversorium nobis, non habitandi dedit.}}


{{Q
* ''Немає нічого святого, чого б гроші не могли споганити, нічого настільки сильного, чого б не можна було подолати грішми''
| Цитата = Світовий організм є нерозривне ціле.<ref>Античные афоризмы, с. 11</ref>
| Оригінал = Mundi corpus apte cohaeret.}}


{{Q
* ''Неуцтво - ніч розуму, ніч безмісячна і беззоряна.''
| Цитата = Світ за своєю природою не тільки художній твір, а й сам художник.<ref>Античные афоризмы, с. 11</ref>
| Оригінал = Mundi natura поп artificiosa, sed plane artifex.}}


{{Q
* ''Щедрість не знає меж.''
| Цитата = Світ тримає все у своїх обіймах.<ref>Античные афоризмы, с. 11</ref>
| Оригінал = Mundus omnia complexu suo coercet.}}


* Нема нічого впорядкованішого, ніж [[природа]].<ref>Большая книга афоризмов, с. 283</ref>
* ''Що посієш, те і пожнеш.''


== Примітки ==
* ''Хабарники повинні тріпотіти, якщо вони накрали лише скільки потрібно для них самих. Коли ж вони награбували досить для того, щоб поділитися з іншими, то їм нема чого більш боятися.''
{{reflist}}


== Джерела ==
* ''Недостатньо володіти мудрістю — потрібно ще вміти користуватися нею.''
* ''Казачонок Т. Г., Громыко И. Н.'' Античные афоризмы. Темат. сб.— Минск: Вышэйшая школа, 1987. — 318 с.

* {{БОКА|282-308}}
* ''Не можна любити ні того, кого ти боїшся, ні того, хто тебе боїться.''

* ''O часи! О звичаї!''
** <small>''O tempora! O mores!''</small>

* ''Чи можна сказати, що старість робить нас нездатними до справ? До яким саме? До тих, що властиві юнацтву і потребують сили. Але хіба не існує нічого, до чого був би здатний старий, що можна було б робити при здоровому розумі й ослабленому тілі?''

* ''Чим краща людина, тим важче їй підозрювати інших у нечесності.

* ''Чини так, як велить тобі обов'язок людини.

* ''Звичка - друга натура.''

* ''Папір не червоніє.''
** <small>Charta (Epistula) non erubestcit, з "Листів до близьких"</small>

* ''У мужності два головних вияви: презирство до смерті і презирство до болю.

* ''Жалюгідний той старий, що не зумів протягом настільки довгого життя навчитися нехтувати смертю!''

* ''Лінощі – це страх перед очікуваною роботою.''

* ''Історія - вчителька життя
** <small>Historia magistra vitae est, у творі "Про оратора"</small>

* ''Я ніколи не буваю так зайнятий, як у часи свого відпочинку.''


{{Джерела}}


[[Категорія:Автори-Ц]]
[[Категорія:Автори-Ц]]

Версія за 15:05, 7 квітня 2013

Цицерон
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Марк Туллій Цицерон (Ціцерон, лат. Marcus Tullius Cicero; 106 до н.е. — 43 до н.е.) — давньоримський політичний діяч, видатний оратор, філософ і літератор. Один з зачинателів римської розповідної прози.


  • Лиш одна Батьківщина має те, що дороге для всіх.[1]
  • Кожна людина – відбиття свого внутрішнього світу. Як людина мислить, такою вона і є (у житті).[2]
  • Пізнай самого себе.[3]
  • Людина часто сама собі найлютіший ворог.[4]
  • Звичка — друга натура.[5]
  • Обличчя — дзеркало душі.[6]
  •  

Природа дала нам тимчасовий притулок, а не постійне житло.[7]

 

Commorandi natura deversorium nobis, non habitandi dedit.

  •  

Світовий організм є нерозривне ціле.[8]

 

Mundi corpus apte cohaeret.

  •  

Світ за своєю природою не тільки художній твір, а й сам художник.[9]

 

Mundi natura поп artificiosa, sed plane artifex.

  •  

Світ тримає все у своїх обіймах.[10]

 

Mundus omnia complexu suo coercet.

Примітки

  1. Большая книга афоризмов, с. 282
  2. Большая книга афоризмов, с. 282
  3. Большая книга афоризмов, с. 282
  4. Большая книга афоризмов, с. 282
  5. Большая книга афоризмов, с. 282
  6. Большая книга афоризмов, с. 282
  7. Античные афоризмы, с. 10
  8. Античные афоризмы, с. 11
  9. Античные афоризмы, с. 11
  10. Античные афоризмы, с. 11
  11. Большая книга афоризмов, с. 283

Джерела

  • Казачонок Т. Г., Громыко И. Н. Античные афоризмы. Темат. сб.— Минск: Вышэйшая школа, 1987. — 318 с.
  • Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 282-308.