Філософія: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіцитат
Вилучено вміст Додано вміст
м r2.7.3) (робот змінив: bg:Философия — Философи
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{Вікіпедія}}
{{Вікіпедія}}
[[Файл:The Thinker, Auguste Rodin.jpg|праворуч|міні|150пкс|Скульптура «Мислитель» [[w:Огюст Роден|Оґюста Родена]]]]
[[Файл:The Thinker, Auguste Rodin.jpg|праворуч|міні|150пкс|Скульптура «Мислитель» [[w:Огюст Роден|Оґюста Родена]]]]
'''Філосо́фія''' (від грец. ''φιλοσοφια'' дослівно «любов до мудрості») — особлива форма пізнання світу, що вивчає найбільш загальні суттєві характеристики і фундаментальні принципи реальності і пізнання, буття людини, відносин людини і світу.
'''Філосо́фія''' (грец. ''φιλοσοφια'' — «любов до мудрості») — особлива форма пізнання світу, що вивчає найбільш загальні суттєві характеристики і фундаментальні принципи реальності і пізнання, буття людини, відносин людини і світу.




* [[Історія]] — це філософія у прикладах. ([[Фукідід]])
* [[Історія]] — це філософія у прикладах. ([[Фукідід]])<ref>{{БОКА|165}}</ref>


* Кожна філософія завершується хімією. ([[Корчинський Дмитро Олександрович|Дмитро Корчинський]], [http://ukrlife.org/main/afor/korch.html Українська афористика Х-ХХ ст. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001])
* Кожна філософія завершується хімією. ([[Корчинський Дмитро Олександрович|Дмитро Корчинський]]) <ref>[http://ukrlife.org/main/afor/korch.html Українська афористика Х-ХХ ст. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001]</ref>


* Мета філософії — логічне пояснення думок. Філософія — не вчення, а діяльність. Філософська праця складається великою мірою з пояснень. Підсумок філософії — не «філософські судження», а пояснення суджень. Філософія повинна пояснювати й чітко розмежовувати думки, що звичайно бувають доволі темні й невиразні. ([[Людвіг Вітґенштайн]], Вiтґенштайн Людвіг. Trаctatus logico-filosoficus. Фiлософськi дослiдження. — Київ: Основи, 1995. — С. 40)
* Мета філософії — логічне пояснення думок. Філософія — не вчення, а діяльність. Філософська праця складається великою мірою з пояснень. Підсумок філософії — не «філософські судження», а пояснення суджень. Філософія повинна пояснювати й чітко розмежовувати думки, що звичайно бувають доволі темні й невиразні. ([[Людвіг Вітґенштайн]]) <ref>Вiтґенштайн Людвіг. Trаctatus logico-filosoficus. Фiлософськi дослiдження. — Київ: Основи, 1995. — С. 40</ref>


* Філософія. Завжди при тобі, як частина тіла. Коли більше немає нічого, вона є Всім. ([[Прохасько Тарас Богданович|Тарас Прохасько]], «Лексикон таємних знань». — Львів: Кальварія, 2003. — С. 135)
* Філософія. Завжди при тобі, як частина тіла. Коли більше немає нічого, вона є Всім. ([[Прохасько Тарас Богданович|Тарас Прохасько]]) <ref>«Лексикон таємних знань». — Львів: Кальварія, 2003. — С. 135</ref>


* Філософія — служниця богослов'я. (італійський історик Церкви Цезар Бароній, 1538-1607; ''Ашукин Н. С., Ашукина М. Г.'' Крылатые слова. Москва, 1955. С. 570)
* Філософія — служниця богослов'я. (італійський церковний історик Цезар Бароній) <ref>''Ашукин Н. С., Ашукина М. Г.'' Крылатые слова. — Москва, 1955. — С. 570</ref>


== Примітки ==
{{reflist}}


[[Категорія:Тематичні статті]]
[[Категорія:Тематичні статті]]

Версія за 15:49, 26 жовтня 2012

Вікіпедія
Вікіпедія
Скульптура «Мислитель» Оґюста Родена

Філосо́фія (грец. φιλοσοφια — «любов до мудрості») — особлива форма пізнання світу, що вивчає найбільш загальні суттєві характеристики і фундаментальні принципи реальності і пізнання, буття людини, відносин людини і світу.


  • Мета філософії — логічне пояснення думок. Філософія — не вчення, а діяльність. Філософська праця складається великою мірою з пояснень. Підсумок філософії — не «філософські судження», а пояснення суджень. Філософія повинна пояснювати й чітко розмежовувати думки, що звичайно бувають доволі темні й невиразні. (Людвіг Вітґенштайн) [3]
  • Філософія. Завжди при тобі, як частина тіла. Коли більше немає нічого, вона є Всім. (Тарас Прохасько) [4]
  • Філософія — служниця богослов'я. (італійський церковний історик Цезар Бароній) [5]

Примітки

  1. Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 165.
  2. Українська афористика Х-ХХ ст. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001
  3. Вiтґенштайн Людвіг. Trаctatus logico-filosoficus. Фiлософськi дослiдження. — Київ: Основи, 1995. — С. 40
  4. «Лексикон таємних знань». — Львів: Кальварія, 2003. — С. 135
  5. Ашукин Н. С., Ашукина М. Г. Крылатые слова. — Москва, 1955. — С. 570