Філософія: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіцитат
Вилучено вміст Додано вміст
Створена сторінка: {{Вікіпедія}} [[Файл:The Thinker, Auguste Rodin.jpg|праворуч|міні|150пкс|Скульптура «Мислитель» [[w:Огюст ...
 
Немає опису редагування
Рядок 3: Рядок 3:
'''Філосо́фія''' (від грец. ''φιλοσοφια'' — дослівно «любов до мудрості») — особлива форма пізнання світу, що вивчає найбільш загальні суттєві характеристики і фундаментальні принципи реальності і пізнання, буття людини, відносин людини і світу.
'''Філосо́фія''' (від грец. ''φιλοσοφια'' — дослівно «любов до мудрості») — особлива форма пізнання світу, що вивчає найбільш загальні суттєві характеристики і фундаментальні принципи реальності і пізнання, буття людини, відносин людини і світу.



* [[Історія]] — це філософія в прикладах. ([[Фукідід]])


* Кожна філософія завершується хімією. ([[Корчинський Дмитро Олександрович|Дмитро Корчинський]], [http://ukrlife.org/main/afor/korch.html Українська афористика Х-ХХ ст. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001])
* Кожна філософія завершується хімією. ([[Корчинський Дмитро Олександрович|Дмитро Корчинський]], [http://ukrlife.org/main/afor/korch.html Українська афористика Х-ХХ ст. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001])

Версія за 10:31, 23 лютого 2012

Вікіпедія
Вікіпедія
Скульптура «Мислитель» Оґюста Родена

Філосо́фія (від грец. φιλοσοφια — дослівно «любов до мудрості») — особлива форма пізнання світу, що вивчає найбільш загальні суттєві характеристики і фундаментальні принципи реальності і пізнання, буття людини, відносин людини і світу.


  • Мета філософії — логічне пояснення думок. Філософія — не вчення, а діяльність. Філософська праця складається великою мірою з пояснень. Підсумок філософії — не «філософські судження», а пояснення суджень. Філософія повинна пояснювати й чітко розмежовувати думки, що звичайно бувають доволі темні й невиразні. (Людвіг Вітґенштайн, Вiтґенштайн Людвіг. Trаctatus logico-filosoficus. Фiлософськi дослiдження. — Київ: Основи, 1995. — С. 40)
  • Філософія. Завжди при тобі, як частина тіла. Коли більше немає нічого, вона є Всім. (Тарас Прохасько, «Лексикон таємних знань». — Львів: Кальварія, 2003. — С. 135)