Емілі Дікінсон: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
м r2.6.4) (робот змінив: el:Έμιλι Ντίκινσον |
м r2.6.3) (робот додав: li:Emily Dickinson |
||
Рядок 74: | Рядок 74: | ||
[[it:Emily Dickinson]] |
[[it:Emily Dickinson]] |
||
[[ja:エミリ・ディキンソン]] |
[[ja:エミリ・ディキンソン]] |
||
[[li:Emily Dickinson]] |
|||
[[lt:Emilija Dikinson]] |
[[lt:Emilija Dikinson]] |
||
[[pl:Emily Dickinson]] |
[[pl:Emily Dickinson]] |
Версія за 19:39, 1 січня 2012
Емілі Дікінсон (англ. Emily Elizabeth Dickinson, *10 грудня 1830 Амгерст, Массачусеттс, США — †15 травня 1886) — американська поетесса.
Цитати
- Бог — заний панотець — казання —
Лише недовго — промовля
Тож неба досягти не кваплюсь —
Незгірша-бо й земля.
- («324. Хто в свято поспіша до церкви...» / Пер. Григорій Кочур // С. 94)
- Віки минули — та вони
Коротші аніж Мить
Яка відкрила — Повіз наш
До Вічності стремить —
- («1129. Скажи всю Правду — та не враз...» / Пер. Максим Стріха // С. 211)
- Душа сама назавжди вибирає
З ким бути їй —
А потім — божественний світ на ключ —
Немов покій —
- («303. Душа сама назавжди вибирає...» / Пер. Дмитро Павличко // С. 91)
- Завітав хтось безіменний —
Без лиця без віч
Безберегий сокровенний
Тихомудрий — ніч.
- («1109. Спів цвіркуна...» / Пер. Марія Габлевич // С. 209)
- Любов - це все. І це все, що ми знаємо про неї.
- Могила — то межі вузькі
Що містять одначе
І Сонце і всі Моря
І землі що їх побачив
Той кому дав Притулок
Під землею єдиний друг —
Без розмірів і без кінця
Безмежний довічний круг.
- («943. Труна — невеликий простір...» / Пер. Евгенія Кононенко // С. 200)
- Моє життя у кутику —
Рушниця наладована —
Чека — аж День-господар
Підхопить — і у путь.
- («754. Моє життя у кутику...» / Пер. Марія Габлевич // С. 179)
- Надія — це пташина
Між віт Душі — яка
Без слів співає пісню —
Й ніколи не змовка.
Той голосок прониже
І Бурю й шал Вітрів
Що заглушить взялись би Спів
Що стільки душ зігрів.
- («254. Надія — це пташина...» / Пер. Олександр Гриценко // С. 80)
- Скажи всю Правду — та не враз —
Іди не навпростець —
Сліпучий надто є для нас
Ясний її Вінець —
Коли пояснюєш про Грім
Дитині — шкодить спіх —
Так Правда йде шляхом кружним —
Чи —осліпляє всіх —
- («712. Я не просила — ждала Смерть...» / Пер. Максим Стріха // С. 174)
- У світі я — ніхто — а ти?
Ти теж ніхто мабуть?
Отож собі помовчмо вдвох
Бо ще нас проженуть
Але ж бо й нудно бути кимсь!
Як жаба жень при дні
Знай кумкати своє ім1я
В шановнім цім багні!
- («288. У світі я — ніхто...» / Пер. Григорій Кочур // С. 86)
- Хто в свято поспіша до церкви —
Та мало там принад —
Волію свій пташиний критас
Собор свій власний — сад.
- («324. Хто в свято поспіша до церкви...» / Пер. Григорій Кочур // С. 94)
- Хто успіху не має
Тому він дорогий
Напій для тих солодший
Що гинуть від жаги
Ті що звитяжний прапор
Угору підняли
Відчути б перемогу
Так гостро б не змогли
Як воїн що конає
Подоланий в пилу
І спів тріумфу чує
Уже крізь смертну млу
- («67. Хто успіху не має...» / Пер. Григорій Кочур // С. 43)
- Цей Лист — до Світу що мені
Не слав своїх листів —
Природа — вилита в слова
Величні і прості —
Кладу своє Послання до
Незримої Руки.
Любові заради — мене не сцдіть
Суворо земляки.
- («441. Цей Лист — до Світу що мені...» / Пер. Олександр Гриценко // С. 115)
- Чудова штука — Віра —
Як зір ваш не ослаб.
Але в складних питаннях —
Не зайвий Мікроскоп!
- («185. Чудова штука — Віра...» / Пер. Олександр Гриценко // С. 64)
- Я вмерла за красу але
Почула у труні
Що хтось за правду впавши став
Сусідою мені.
«За що ти вмерла?» — він спитав.
Йому призналась я.
«А я — за правду — він сказав —
Тож — ти сестра моя!»
- («449. Я вмерла за красу але...» / Пер. Олег Зуєвський // С. 117)
- Я вчула мухи дзум — умерши —
Коли в кімнаті стало
Так тихо-тихо — як у бурю
Між гребенями шквалу.
- («465. Я вчула мухи дзум — умерши...» / Пер. Марія Габлевич // С. 119)
- Я не просила — ждала Смерть
Сама під ворітьми —
І сіли до її Візка
Утрьох з Безсмертям ми—
Повільно їхали — бо ж їй
Спішить нема причин —
Для неї вбік відклала я
Свій труд і свій спочин —
- («712. Я не просила — ждала Смерть...» / Пер. Максим Стріха // С. 173)
Джерело
- Дікінсон, Емілі. Лірика / Пер. з англійської. Упорядкування та передмова Соломії Павличко. — К.: Дніпро, 1991. — 301 с.