Цицерон: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіцитат
Вилучено вміст Додано вміст
AnankeBot (обговорення | внесок)
м r2.7.2+) (робот додав: fr:Cicéron
Teodret (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 63: Рядок 63:
* ''Я ніколи не буваю так зайнятий, як у часи свого відпочинку.''
* ''Я ніколи не буваю так зайнятий, як у часи свого відпочинку.''


* ''Нема нічого найганебнішого для натураліста, аніж думка , ніби щось може відбутися без причини''.<ref>Мезенцев Володимир Андрійович — Энциклопедия чудес ISBN 5-07-000045-4</ref>

== Примітки ==
<references/>

{{Джерела}}
[[Категорія:Автори-Ц]]
[[Категорія:Автори-Ц]]
[[Категорія:Оратори]]
[[Категорія:Оратори]]

Версія за 09:57, 1 листопада 2011

Цицерон
Цицерон (106 до н.е. — 43 до н.е.) — давньоримський політичний діяч, оратор, філософ та письменник
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Марк Туллій Цицерон (3 січня 106 до н.е. — 7 грудня 43 до н.е.) — давньоримський політичний діяч, видатний оратор, філософ та літератор. Один з зачинателів римської розповідної прози.


  • Застаріли вже ці промови, спростовані дійсністю набагато більше, ніж словами.
  • У страху більше зла, ніж в самому предметі, якого бояться.
  • Кожна людина може помилятися, але борсатися в омані може тільки дурень.
  • Кожна людина – відбиття свого внутрішнього світу. Як людина мислить, такою вона і є (у житті).
  • Пізнай самого себе.
  • Поки хворий дихає, кажуть, залишається і надія.
  • Приємно згадувати неприємності, якщо вони минули.
  • Немає нічого святого, чого б гроші не могли споганити, нічого настільки сильного, чого б не можна було подолати грішми
  • Неуцтво - ніч розуму, ніч безмісячна і беззоряна.
  • Щедрість не знає меж.
  • Що посієш, те і пожнеш.
  • Хабарники повинні тріпотіти, якщо вони накрали лише скільки потрібно для них самих. Коли ж вони награбували досить для того, щоб поділитися з іншими, то їм нема чого більш боятися.
  • Недостатньо володіти мудрістю — потрібно ще вміти користуватися нею.
  • Не можна любити ні того, кого ти боїшся, ні того, хто тебе боїться.
  • O часи! О звичаї!
    • O tempora! O mores!
  • Чи можна сказати, що старість робить нас нездатними до справ? До яким саме? До тих, що властиві юнацтву і потребують сили. Але хіба не існує нічого, до чого був би здатний старий, що можна було б робити при здоровому розумі й ослабленому тілі?
  • Чим краща людина, тим важче їй підозрювати інших у нечесності.
  • Чини так, як велить тобі обов'язок людини.
  • Звичка - друга натура.
  • Папір не червоніє.
    • Charta (Epistula) non erubestcit, з "Листів до близьких"
  • У мужності два головних вияви: презирство до смерті і презирство до болю.
  • Жалюгідний той старий, що не зумів протягом настільки довгого життя навчитися нехтувати смертю!
  • Лінощі – це страх перед очікуваною роботою.
  • Історія - вчителька життя
    • Historia magistra vitae est, у творі "Про оратора"
  • Я ніколи не буваю так зайнятий, як у часи свого відпочинку.
  • Нема нічого найганебнішого для натураліста, аніж думка , ніби щось може відбутися без причини.[1]

Примітки

  1. Мезенцев Володимир Андрійович — Энциклопедия чудес ISBN 5-07-000045-4