Пропала грамота (фільм): відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Wikipedia|Пропала грамота (фільм)}} |
{{Wikipedia|Пропала грамота (фільм)}} |
||
* Бачиш Іване? Знову кляті бусурмани з моєї шапки решето зробили… І знову моя баба буде мене шпетити — каже відьмака, що я ні для чого не гожусь, тільки для приплоду. А ти коли женитись будеш? Га? |
|||
⚫ | |||
* Оженився. |
|||
⚫ | |||
* Це ти яничаре нам шапки псуєш. |
|||
⚫ | |||
* Чого б я то у вікно дивилася? Та повилазило б тобі, як ти цілий день на дівок витріщаєся! |
|||
⚫ | |||
* Де ж вона, в біса, запропастилися, моя нова шапка…<br/>—На голові ваша шапка. |
|||
* — Сину мій духовний, єжи но прибудеш в столицю, розвідай, чи не прийшла там на мене ябида от отця-диякона, пророні там властям придержащим даби ябиді той коварной…<br/>—Гаразд, гаразд. |
|||
* Щасти тобі. Хай тобі… помагає… бог. |
|||
* Слухай, ти спиш, чи може ти здох? |
|||
* Що ж ти таке, що тебе так мухами обліпило? |
|||
* За поводом не п'ю. |
|||
* Чи ти козак, чи волк, чи що ти таке? |
|||
* То в тебе тарані нема? |
|||
* — Отже ви вдвох?<br/>—Та ні. Нас же семеро: Голобородько, Нагнибіда, Панібудьласка, Перевернигорба, Старий Ухрім та ми вдвох. |
|||
* Та-та-та-та. Та йдіть вже звідси! Та йдіть, та йдіть! Ой! Ой що зараз буде! Ой буде! Ой буде! |
|||
* Передай йому щоб забирався звідси до дідька, я тут гулять буду. |
|||
* Тоді ще запитай його, чи не хоче він від мене в рило? |
|||
* Раз козак співає, то душа його в смутку… |
|||
* — Купи коня!<br/>—Купую.<br/>—А що даси?<br/>—Що маю. |
|||
* Коней!!! Їм <small>(вказує на Василя з Андрієм)</small>. |
|||
* Пташок їм закортіло, сучим синам… |
|||
* Я ж просив вас, не топчіть хліб… <small>(стріляє з двох піштолей)</small> |
|||
⚫ | |||
* Ти козак?! То не ганьби оселедця! |
|||
* Що, сучі діти, мучитесь? |
|||
* <small>(до стовба)</small> Пусти мене, пусти кажу! Не тримай! Я додому хочу. |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
* <small>(Одарка до втопаючого Василя)</small> — Віддай мені свою душу. Віддай! Віддай мені свою душу! Віддай! Віддай! Віддай! Віддай мені свою душу! Віддай мені свою душу! |
|||
<small>(Василь допливає до берегу)</small> — Ти мені краще покажись, то я тобі таку душу дам, що за сім днів не висутаєш! |
|||
* Ти глянь! Сухий і дома! |
|||
* То будь я католиком, якщо не зверну ваши свинячи пики вам на потилиці. |
|||
* — Андрію, може покаємось?<br/>— Та йди до всіх чортів, он чоловік у карти програє! |
|||
* Козирем, клята баба, крий, козирем. Ме-ме-ме-ме-ме-ме-ме. |
|||
* Плюнь в карти! |
|||
* — Виграє!<br/>— Та ну!<br/>— Давай!<br/>— Даю! |
|||
* — Скільки ми їх тут поклали!<br/>— А виявляєш що в Туреччині робиться? |
|||
* А-а-а-а! Розсолу! |
|||
* Чекай на мене! Я тільки до цариці й назад. |
|||
⚫ | |||
[[Категорія:Фільми]] |
[[Категорія:Фільми]] |
Версія за 17:12, 1 травня 2011
- Бачиш Іване? Знову кляті бусурмани з моєї шапки решето зробили… І знову моя баба буде мене шпетити — каже відьмака, що я ні для чого не гожусь, тільки для приплоду. А ти коли женитись будеш? Га?
- Оженився.
- Це ти яничаре нам шапки псуєш.
- Чого б я то у вікно дивилася? Та повилазило б тобі, як ти цілий день на дівок витріщаєся!
- Де ж вона, в біса, запропастилися, моя нова шапка…
—На голові ваша шапка. - — Сину мій духовний, єжи но прибудеш в столицю, розвідай, чи не прийшла там на мене ябида от отця-диякона, пророні там властям придержащим даби ябиді той коварной…
—Гаразд, гаразд. - Щасти тобі. Хай тобі… помагає… бог.
- Слухай, ти спиш, чи може ти здох?
- Що ж ти таке, що тебе так мухами обліпило?
- За поводом не п'ю.
- Чи ти козак, чи волк, чи що ти таке?
- То в тебе тарані нема?
- — Отже ви вдвох?
—Та ні. Нас же семеро: Голобородько, Нагнибіда, Панібудьласка, Перевернигорба, Старий Ухрім та ми вдвох. - Та-та-та-та. Та йдіть вже звідси! Та йдіть, та йдіть! Ой! Ой що зараз буде! Ой буде! Ой буде!
- Передай йому щоб забирався звідси до дідька, я тут гулять буду.
- Тоді ще запитай його, чи не хоче він від мене в рило?
- Раз козак співає, то душа його в смутку…
- — Купи коня!
—Купую.
—А що даси?
—Що маю. - Коней!!! Їм (вказує на Василя з Андрієм).
- Пташок їм закортіло, сучим синам…
- Я ж просив вас, не топчіть хліб… (стріляє з двох піштолей)
- Які люди гинуть! Ой, ой, ой…
- Ти козак?! То не ганьби оселедця!
- Що, сучі діти, мучитесь?
- (до стовба) Пусти мене, пусти кажу! Не тримай! Я додому хочу.
- Чого не співаєш? - А чого Ви горілку п'єте? - То не горілка! То молоко! - Та яке то молоко!!
- Через дурну стрілянину були б додому не втрапили
- (Одарка до втопаючого Василя) — Віддай мені свою душу. Віддай! Віддай мені свою душу! Віддай! Віддай! Віддай! Віддай мені свою душу! Віддай мені свою душу!
(Василь допливає до берегу) — Ти мені краще покажись, то я тобі таку душу дам, що за сім днів не висутаєш!
- Ти глянь! Сухий і дома!
- То будь я католиком, якщо не зверну ваши свинячи пики вам на потилиці.
- — Андрію, може покаємось?
— Та йди до всіх чортів, он чоловік у карти програє! - Козирем, клята баба, крий, козирем. Ме-ме-ме-ме-ме-ме-ме.
- Плюнь в карти!
- — Виграє!
— Та ну!
— Давай!
— Даю! - — Скільки ми їх тут поклали!
— А виявляєш що в Туреччині робиться? - А-а-а-а! Розсолу!
- Чекай на мене! Я тільки до цариці й назад.
- Твоя служба - вірний кінь та чисте поле. Людям служи!