Мова: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіцитат
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Alessia (обговорення | внесок)
м interwiki
Рядок 32: Рядок 32:
[[lt:Kalba]]
[[lt:Kalba]]
[[nl:Taal]]
[[nl:Taal]]
[[pl:Język (mowa)]]
[[pt:Língua]]
[[pt:Língua]]
[[ru:Язык]]
[[ru:Язык]]

Версія за 19:37, 19 квітня 2011

Вікіпедія
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:
Карта світу за мовними сім'ями
  • Чужою мовою розмовляє у державі або гість, або найманець, або окупант, який нав'язує їй свою мову (Карл Маркс)[1]
  • Мов поганих не існує в світі,
Є лише погані язики. (А. Бортняк)[1]
  • Раби – це нація, котра не має Слова. Тому й не зможе захистить себе. (Оксана Пахльовська)[1]
  • Мова – це наша національна ознака, в мові – наша культура, сутність нашої свідомості. (Іван Огієнко)[1]
  • Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. (Ліна Костенко)[1]
  • Рідна мова – мати єдності, батько громадянства і сторож держави. (Мікалоюс Даукша)[1]
  • Рідна мова дається народові Богом, чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів. (В. Захарченко)[1]
  • Мова – далеко не тільки “засіб спілкування”, тобто передачі “вже готових думок”, як нас усіх учили в імперській школі. Куди серйозніша її місія – бути способом народження тих думок: коли “нема мови”, людині просто-напросто “нема чим думати” (Оксана Забужко)[2]
  • Рушієм національного є дух, а екзистенцією духу є мова (Вільгельм Гумбольт)[3]
  • Мова – це кров, що оббігає тіло нації. Виточи кров – умре нація (Юліан Дзерович)[3]
  • Народ, що не усвiдомлює значення рiдноï мови для свого вищого духовного життя i сам ïï покидає й вiдрiкається, виконує над собою самовбивство. (Шафраник)[4]
  • Народ без мови є народом без серця. (валлійське прислів'я)[5]
  • Поки жива мова народна в устах народу, доти живий і народ. (Костянтин Ушинський)[6]


Джерела