Мова: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Friend (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Alessia (обговорення | внесок) м interwiki |
||
Рядок 32: | Рядок 32: | ||
[[lt:Kalba]] |
[[lt:Kalba]] |
||
[[nl:Taal]] |
[[nl:Taal]] |
||
[[pl:Język (mowa)]] |
|||
[[pt:Língua]] |
[[pt:Língua]] |
||
[[ru:Язык]] |
[[ru:Язык]] |
Версія за 19:37, 19 квітня 2011
- Чужою мовою розмовляє у державі або гість, або найманець, або окупант, який нав'язує їй свою мову (Карл Маркс)[1]
- Мов поганих не існує в світі,
- Є лише погані язики. (А. Бортняк)[1]
- Раби – це нація, котра не має Слова. Тому й не зможе захистить себе. (Оксана Пахльовська)[1]
- Мова – це наша національна ознака, в мові – наша культура, сутність нашої свідомості. (Іван Огієнко)[1]
- Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. (Ліна Костенко)[1]
- Рідна мова – мати єдності, батько громадянства і сторож держави. (Мікалоюс Даукша)[1]
- Рідна мова дається народові Богом, чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів. (В. Захарченко)[1]
- Мова – далеко не тільки “засіб спілкування”, тобто передачі “вже готових думок”, як нас усіх учили в імперській школі. Куди серйозніша її місія – бути способом народження тих думок: коли “нема мови”, людині просто-напросто “нема чим думати” (Оксана Забужко)[2]
- Рушієм національного є дух, а екзистенцією духу є мова (Вільгельм Гумбольт)[3]
- Мова – це кров, що оббігає тіло нації. Виточи кров – умре нація (Юліан Дзерович)[3]
- Народ, що не усвiдомлює значення рiдноï мови для свого вищого духовного життя i сам ïï покидає й вiдрiкається, виконує над собою самовбивство. (Шафраник)[4]
- Народ без мови є народом без серця. (валлійське прислів'я)[5]
- Поки жива мова народна в устах народу, доти живий і народ. (Костянтин Ушинський)[6]
Джерела
- ↑ а б в г д е ж Вислови про мову
- ↑ Оксана Забужко. "Репортаж із 2000-го року". — Київ, 2001. — С.78.
- ↑ а б Вислови про мову
- ↑ Вислови про мову
- ↑ перекладено з чеських Вікіцитат
- ↑ Ушинський Дмитро // Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. - К., Видавничий центр «Просвіта», 2001