Південна Корея: відмінності між версіями
мНемає опису редагування |
Доповнення - цитата Сергія Губерначука |
||
Рядок 15: | Рядок 15: | ||
| Оригінал = |
| Оригінал = |
||
| Автор = [[Френсіс Фукуяма]]}} |
| Автор = [[Френсіс Фукуяма]]}} |
||
{{Q|Багата, як чотири Південні Кореї.<ref name="Любов">[http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0011977 Губерначук С.Г. Усім тобі завдячую, Любове... – збірка поезій] – Київ: Про формат, 2018. – 340 c. – С. 93.</ref>|Автор= [[Губерначук Сергій Григорович|Сергій Губерначук]]}} |
|||
== Примітки == |
== Примітки == |
Версія за 07:55, 4 червня 2021
Респу́бліка Коре́я (кор. 대한민국, 大韓民國, техан мінгук, «Велика країна народу хан») або Півде́нна Коре́я (кор. 남한) — країна у Східній Азії. Розташована у південній частині Корейського півострова. Межує на півночі з Північною Кореєю. На сході омивається Східним морем (Японським морем), на заході — Жовтим, на півдні — Східно-Китайським морем. Столиця — Сеул, «глобальне місто», друга за розміром міська агломерація у світі.
Цитати
Демократія працює лише в тому випадку, якщо люди володіють культурою, заснованою на терпимості і пристосуванні людей один до одного, що дозволяє меншості визнати право більшості вести справи по-своєму до наступних виборів, терпляче і мирно очікуючи своєї черги стати на чолі уряду, попередньо переконавши більшість виборців підтримати його погляди. Якщо ж демократична система впроваджується в країні, народ якої звик битися до кінця, як в Південній Кореї, результати виявляться не надто хорошими. Жителі Південної Кореї борються на вулицях незалежно від того, чи управляє ними військовий диктатор або демократично обраний президент. Сварки в Законодавчих зборах Тайваню і бійки на вулицях відображають особливу культуру його населення. Народи самі вироблять свою власну, більш-менш демократичну форму правління, яка відповідає їх культурі і традиціям[1]. — «Сінгапурська історія. 1965-2000 рр. З третього світу — в перший» |
|||||
— Лі Куан Ю |
США здійснювали інтервенцію і/або діяли як окупанти в багатьох інших країнах, включаючи Кубу, Філіппіни, Гаїті, Домініканську Республіку, Мексику, Панаму, Нікарагуа, Південну Корею і Південний В'єтнам. У кожній з цих країн вони з'ясовували, що потрібно для подальшої побудови національної держави — вибори холдингових компаній, спроба придушити і викоренити корупцію і великих мілітаристів, підтримка економічного розвитку. Південна Корея була єдиною країною, успішно здійснює довгостроковий економічний ріст, який виник в основному завдяки зусиллям самих корейців, а не завдяки США. Установ, які пройшли перевірку часом, було мало і вони були слабо пов'язані між собою[1]. — «Сильна держава» |
|||||
— Френсіс Фукуяма |
Багата, як чотири Південні Кореї.[2] |
|||||
— Сергій Губерначук |
Примітки
- ↑ а б Южная Корея — цитаты из книг
- ↑ Губерначук С.Г. Усім тобі завдячую, Любове... – збірка поезій – Київ: Про формат, 2018. – 340 c. – С. 93.