Нація: відмінності між версіями
м доповнення |
доповнення |
||
Рядок 7: | Рядок 7: | ||
| Цитата = Вітчизну можна легко віднайти, навіть якщо ми її втратили, але націю й мову – ніде й ніколи; вітчизна сама собою є мертва земля, чужорідний предмет, це не людина; нація ж є наша кров, життя, дух, особиста характеристика.<ref>Кармазіна М.С. Між історією і політикою / М.С. Кармазіна. – К.: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2015. – 560. (28 с.)</ref> |
| Цитата = Вітчизну можна легко віднайти, навіть якщо ми її втратили, але націю й мову – ніде й ніколи; вітчизна сама собою є мертва земля, чужорідний предмет, це не людина; нація ж є наша кров, життя, дух, особиста характеристика.<ref>Кармазіна М.С. Між історією і політикою / М.С. Кармазіна. – К.: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2015. – 560. (28 с.)</ref> |
||
| Автор = [[Ян Коллар]]}} |
| Автор = [[Ян Коллар]]}} |
||
{{Q |
|||
| Цитата = Ми вийшли з [[Минуле|минулого]] й сумуємо за ним. І в любові до нації теж є сум за минулим. Основне в нації — це спогад. До нації прилучається тільки той, хто психічно з’єднався з її минулим{{sfn|Екстракт 150(1)|2009|с=933}}. |
|||
| Коментар = «Невеличка драма» |
|||
| Оригінал = |
|||
| Автор = [[Підмогильний Валер'ян Петрович|Валер'ян Підмогильний]] |
|||
}} |
|||
{{Q |
{{Q |
||
| Цитата = Нація може бути настільки права, що їй не треба [[сила|силою]] переконувати у своїй правоті інші нації<ref name="verses">{{Cite web| url = http://www.verses.ru/translate/298.html | title = Английские цитаты. Wilson (Вильсон, Томас Вудро) | accessdate = 27 грудня 2015 | work = verses.ru }}</ref>. |
| Цитата = Нація може бути настільки права, що їй не треба [[сила|силою]] переконувати у своїй правоті інші нації<ref name="verses">{{Cite web| url = http://www.verses.ru/translate/298.html | title = Английские цитаты. Wilson (Вильсон, Томас Вудро) | accessdate = 27 грудня 2015 | work = verses.ru }}</ref>. |
||
Рядок 71: | Рядок 77: | ||
| Автор = [[Губерначук Сергій Григорович|Сергій Губерначук]]}} |
| Автор = [[Губерначук Сергій Григорович|Сергій Губерначук]]}} |
||
{{Q |
|||
|Цитата = Нація як кожен живий організм зобов’язана боротися за свою невмирущість. Тому вона творить і ненастанно розвиває свою [[Культура|культуру]] як непроминальне, надчасове явище, здатне бути духовною силою національної влади і держави<ref>[http://www.ji-magazine.lviv.ua/Promovy_laureativ_premii_Antonovychiv/Pavlychko.htm Промови лауреатів премії Фундації Антоновичів Дмитро Павличко]</ref>.<br/> |
|||
|Коментар = «Енергія культури» (лекція) (2004) |
|Коментар = «Енергія культури» (лекція) (2004) |
||
|Автор = [[Павличко Дмитро Васильович|Дмитро Павличко]]}} |
|Автор = [[Павличко Дмитро Васильович|Дмитро Павличко]]}} |
||
Рядок 77: | Рядок 84: | ||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
{{reflist|2}} |
{{reflist|2}} |
||
== Джерела == |
|||
* {{книга|автор =|заголовок = Екстракт 150. У двох частинах. Частина перша. За заг. редакцією Лариси Івшиної. Упоряд. Надія Тисячна, Ольга Решетилова. Марія Томак, Ігор Сондюков |місто =Київ |ЗАТ «Українська прес-група» |рік=2009 |сторінок = 1040 |isbn = 978-966-8152-15-3 |ref = Екстракт 150(1)}} |
|||
{{Поділитися}} |
{{Поділитися}} |
Версія за 11:55, 1 червня 2021
На́ція (лат. natio — плем'я, народ) — історична спільність людей, що складається в ході формування спільності їх території, економічних зв'язків, літературної мови, деяких особливостей культури і характеру, які складають її ознаки.
Цитати
Вітчизну можна легко віднайти, навіть якщо ми її втратили, але націю й мову – ніде й ніколи; вітчизна сама собою є мертва земля, чужорідний предмет, це не людина; нація ж є наша кров, життя, дух, особиста характеристика.[1] |
|||||
— Ян Коллар |
— Валер'ян Підмогильний |
There is such a thing as a nation being so right that it does not need to convince others by force that it is right. | |||||
— Вудро Вільсон |
— Артур Міллер |
Нація, яка хоче панувати, повинна мати й панську психіку народу-володаря[5]. |
|||||
— Дмитро Донцов |
— Дмитро Донцов |
Власний терен, власна місія і почування нехіті до чужих — ось що є найважливіше в окресленні слова «нація»[6]. |
|||||
— Юрій Липа |
— Юрій Липа |
— Микола Михальченко |
— Роман Коваль |
— Роман Коваль |
— Роман Коваль |
Нація не поза нами, а в нас, не поза тобою, а в тобі[8]. |
|||||
— Роман Коваль |
Нація — уявна спільнота в реальності, де існують лише люди. [9] |
|||||
— Михайло Мінаков |
Орієнтація на чужу державу, чужий уряд, чужу організацію зазвичай вимагає тяжкої розплати інтересами і коштами своєї нації, включно до незалежності, свободи і навіть життя[10]. |
|||||
— Сергій Шелухін |
— Сергій Губерначук |
— Дмитро Павличко |
Примітки
- ↑ Кармазіна М.С. Між історією і політикою / М.С. Кармазіна. – К.: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2015. – 560. (28 с.)
- ↑ Екстракт 150(1), 2009, с. 933
- ↑ Английские цитаты. Wilson (Вильсон, Томас Вудро). verses.ru. Процитовано 27 грудня 2015.
- ↑ Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправленное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 153
- ↑ а б Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001. Дмитро Донцов
- ↑ а б Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001. Липа Юрій Іванович
- ↑ Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001. Михальченко Микола Іванович
- ↑ а б в г Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001. Коваль Роман Миколайович
- ↑ Мінаков М. Розтинаючи уяву. Філософський вступ // Водотика Т., Магда Є. Ігри відображень. Якою бачить Україну світ. — Харків: Віват, 2016. – С. 3.
- ↑ Варшавський договір між поляками й С. Петлюрою 21 квітня 1920 р. Прага: Видавництво "Нова Україна", 1926 (7 с.)
- ↑ Промови лауреатів премії Фундації Антоновичів Дмитро Павличко
Джерела
- Екстракт 150. У двох частинах. Частина перша. За заг. редакцією Лариси Івшиної. Упоряд. Надія Тисячна, Ольга Решетилова. Марія Томак, Ігор Сондюков. — Київ: 2009. — 1040 с. — ISBN 978-966-8152-15-3