Нація: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіцитат
Вилучено вміст Додано вміст
м доповнення
доповнення
Рядок 7: Рядок 7:
| Цитата = Вітчизну можна легко віднайти, навіть якщо ми її втратили, але націю й мову – ніде й ніколи; вітчизна сама собою є мертва земля, чужорідний предмет, це не людина; нація ж є наша кров, життя, дух, особиста характеристика.<ref>Кармазіна М.С. Між історією і політикою / М.С. Кармазіна. – К.: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2015. – 560. (28 с.)</ref>
| Цитата = Вітчизну можна легко віднайти, навіть якщо ми її втратили, але націю й мову – ніде й ніколи; вітчизна сама собою є мертва земля, чужорідний предмет, це не людина; нація ж є наша кров, життя, дух, особиста характеристика.<ref>Кармазіна М.С. Між історією і політикою / М.С. Кармазіна. – К.: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2015. – 560. (28 с.)</ref>
| Автор = [[Ян Коллар]]}}
| Автор = [[Ян Коллар]]}}
{{Q
| Цитата = Ми вийшли з [[Минуле|минулого]] й сумуємо за ним. І в любові до нації теж є сум за минулим. Основне в нації — це спогад. До нації прилучається тільки той, хто психічно з’єднався з її минулим{{sfn|Екстракт 150(1)|2009|с=933}}.
| Коментар = «Невеличка драма»
| Оригінал =
| Автор = [[Підмогильний Валер'ян Петрович|Валер'ян Підмогильний]]
}}
{{Q
{{Q
| Цитата = Нація може бути настільки права, що їй не треба [[сила|силою]] переконувати у своїй правоті інші нації<ref name="verses">{{Cite web| url = http://www.verses.ru/translate/298.html | title = Английские цитаты. Wilson (Вильсон, Томас Вудро) | accessdate = 27 грудня 2015 | work = verses.ru }}</ref>.
| Цитата = Нація може бути настільки права, що їй не треба [[сила|силою]] переконувати у своїй правоті інші нації<ref name="verses">{{Cite web| url = http://www.verses.ru/translate/298.html | title = Английские цитаты. Wilson (Вильсон, Томас Вудро) | accessdate = 27 грудня 2015 | work = verses.ru }}</ref>.
Рядок 71: Рядок 77:
| Автор = [[Губерначук Сергій Григорович|Сергій Губерначук]]}}
| Автор = [[Губерначук Сергій Григорович|Сергій Губерначук]]}}


{{Q
{{Q|Цитата = Нація як кожен живий організм зобов’язана боротися за свою невмирущість. Тому вона творить і ненастанно роз­виває свою [[Культура|культуру]] як непроминальне, надчасове явище, здатне бути духовною силою національної влади і держави<ref>[http://www.ji-magazine.lviv.ua/Promovy_laureativ_premii_Antonovychiv/Pavlychko.htm Промови лауреатів премії Фундації Антоновичів Дмитро Павличко]</ref>.<br/>
|Цитата = Нація як кожен живий організм зобов’язана боротися за свою невмирущість. Тому вона творить і ненастанно роз­виває свою [[Культура|культуру]] як непроминальне, надчасове явище, здатне бути духовною силою національної влади і держави<ref>[http://www.ji-magazine.lviv.ua/Promovy_laureativ_premii_Antonovychiv/Pavlychko.htm Промови лауреатів премії Фундації Антоновичів Дмитро Павличко]</ref>.<br/>
|Коментар = «Енергія культури» (лекція) (2004)
|Коментар = «Енергія культури» (лекція) (2004)
|Автор = [[Павличко Дмитро Васильович|Дмитро Павличко]]}}
|Автор = [[Павличко Дмитро Васильович|Дмитро Павличко]]}}
Рядок 77: Рядок 84:
== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist|2}}
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* {{книга|автор =|заголовок = Екстракт 150. У двох частинах. Частина перша. За заг. редакцією Лариси Івшиної. Упоряд. Надія Тисячна, Ольга Решетилова. Марія Томак, Ігор Сондюков |місто =Київ |ЗАТ «Українська прес-група» |рік=2009 |сторінок = 1040 |isbn = 978-966-8152-15-3 |ref = Екстракт 150(1)}}


{{Поділитися}}
{{Поділитися}}

Версія за 11:55, 1 червня 2021

Вікіпедія
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:
Вікісловник
Вікісловник
Дивіться у Вікісловнику:

На́ція (лат. natio — плем'я, народ) — історична спільність людей, що складається в ході формування спільності їх території, економічних зв'язків, літературної мови, деяких особливостей культури і характеру, які складають її ознаки.

Цитати

  •  

Вітчизну можна легко віднайти, навіть якщо ми її втратили, але націю й мову – ніде й ніколи; вітчизна сама собою є мертва земля, чужорідний предмет, це не людина; нація ж є наша кров, життя, дух, особиста характеристика.[1]

  Ян Коллар
  •  

Ми вийшли з минулого й сумуємо за ним. І в любові до нації теж є сум за минулим. Основне в нації — це спогад. До нації прилучається тільки той, хто психічно з’єднався з її минулим[2]. — «Невеличка драма»

  Валер'ян Підмогильний
  •  

Нація може бути настільки права, що їй не треба силою переконувати у своїй правоті інші нації[3].

 

There is such a thing as a nation being so right that it does not need to convince others by force that it is right.

  Вудро Вільсон
  •  

Нація, яка провадить бесіду сама зі собою, — ось що таке хороша газета[4].

  Артур Міллер
  •  

Нація, яка хоче панувати, повинна мати й панську психіку народу-володаря[5].

  Дмитро Донцов
  •  

Нація, в якій воля до власного політичного ідеалу, до політичного чину ще не розвинена або розвинена рудиментарно, властиво, не є нація, а тільки нарід[5]

  Дмитро Донцов
  •  

Власний терен, власна місія і почування нехіті до чужих — ось що є найважливіше в окресленні слова «нація»[6].

  Юрій Липа
  •  

Як можна інакше дивитися на світ, як не з нутра власної нації[6]?

  Юрій Липа
  •  

Нація жива доти, доки в її душі не згасне ідея державності[7].

  Микола Михальченко
  •  

Життя нації — у дії, безсмертя — у слові[8].

  Роман Коваль
  •  

Кожна нація має свою правду[8].

  Роман Коваль
  •  

Нація може загинути, — нашіптує розум, нація вистоїть — говорить віра[8].

  Роман Коваль
  •  

Нація не поза нами, а в нас, не поза тобою, а в тобі[8].

  Роман Коваль
  •  

Нація — уявна спільнота в реальності, де існують лише люди. [9]

  Михайло Мінаков
  •  

Орієнтація на чужу державу, чужий уряд, чужу організацію зазвичай вимагає тяжкої розплати інтересами і коштами своєї нації, включно до незалежності, свободи і навіть життя[10].

  Сергій Шелухін
  •  

Доля нації робити і творити історію сьогодні й повсякчас.

  Сергій Губерначук
  •  

Нація як кожен живий організм зобов’язана боротися за свою невмирущість. Тому вона творить і ненастанно роз­виває свою культуру як непроминальне, надчасове явище, здатне бути духовною силою національної влади і держави[11].
«Енергія культури» (лекція) (2004)

  Дмитро Павличко

Примітки

  1. Кармазіна М.С. Між історією і політикою / М.С. Кармазіна. – К.: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2015. – 560. (28 с.)
  2. Екстракт 150(1), 2009, с. 933
  3. Английские цитаты. Wilson (Вильсон, Томас Вудро). verses.ru. Процитовано 27 грудня 2015.
  4. Душенко К. В. Большая книга афоризмов. Изд. 5-е, исправлен­ное. — М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.— С. 153
  5. а б Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001. Дмитро Донцов
  6. а б Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001. Липа Юрій Іванович
  7. Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001. Михальченко Микола Іванович
  8. а б в г Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001. Коваль Роман Миколайович
  9. Мінаков М. Розтинаючи уяву. Філософський вступ // Водотика Т., Магда Є. Ігри відображень. Якою бачить Україну світ. — Харків: Віват, 2016. – С. 3.
  10. Варшавський договір між поляками й С. Петлюрою 21 квітня 1920 р. Прага: Видавництво "Нова Україна", 1926 (7 с.)
  11. Промови лауреатів премії Фундації Антоновичів Дмитро Павличко

Джерела

  • Екстракт 150. У двох частинах. Частина перша. За заг. редакцією Лариси Івшиної. Упоряд. Надія Тисячна, Ольга Решетилова. Марія Томак, Ігор Сондюков. — Київ: 2009. — 1040 с. — ISBN 978-966-8152-15-3