Куліш Пантелеймон Олександрович

• Оживить живеє слово рідну Україну
• Не можна, мабуть, інакше, як тілько горем та бідою довести людей до розуму.
• Святе слово – рідна мати;
  Єсть іще святиня,
  Вища, Богові миліша –
  Рідная Вкраїна.
• Змовчана правда краща од голосної брехні.
• Не славте кобзаря піснями голосними:
  Дзвенить йому хвалу його тридцятиструнна.
• Про славу думає лицар, а не про те, щоб ціла була голова на плечах.
• Слави треба мирові, а не тому, хто славен.
• Над усе – честь і слава, військова справа, щоб і сама себе на сміх не давала, і ворога під ноги топтала.
• Лучче... проміняти шаблю на веретено, аніж напасти вдвох на одного!
• Нема там добра, де нема правди.
• Путнього не скажеш, прилипнувши до баби.
• Блаженніший той, хто світ розсудком возлюбив,
  Хто в серці почуття героївські голубить
  І розумом своїм увесь оддався їм.
• Своєї мови рідної і свого рідного звичаю вірним серцем держітеся.
• Нема в світі кращої одежини, як наша проста свита.
• Знаймо добре, що ми в себе дома, серед своєї рідної сім’ї, у своїй рідній хаті, що нам ніхто її не дасть, ніхто не відійме, ніхто ж і не обогріє та й не освітить її так, як ми самі.
• Згине срібло, згине злото,
  Занедбаються клейноди,
  Тільки правда на Вкраїні
  По вік вічний не загине,
  Тільки правда, права-воля
  Буде всім жадана доля...

Див. також

• Чорна рада