Магія: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіцитат
Вилучено вміст Додано вміст
м →‎Цитати: оформлення, вікіфікація
м →‎Джерела: шаблон
 
Рядок 51: Рядок 51:
Watch Tower Bible and Tract Society of New York, Inc |рік =2014 |сторінок =1797 |isbn = |ref =Біблія. Переклад нового світу}}
Watch Tower Bible and Tract Society of New York, Inc |рік =2014 |сторінок =1797 |isbn = |ref =Біблія. Переклад нового світу}}
* ''Пензенский, А. А.'' Нострадамус. Вся правда о великом пророке и его пророчествах. — М. : Эксмо, 2005. — 416 с. — (Тайны судьбы) ISBN 5-699-12605-8
* ''Пензенский, А. А.'' Нострадамус. Вся правда о великом пророке и его пророчествах. — М. : Эксмо, 2005. — 416 с. — (Тайны судьбы) ISBN 5-699-12605-8

{{Біблія в темах}}


[[Категорія:Тематичні статті]]
[[Категорія:Тематичні статті]]

Поточна версія на 20:30, 8 квітня 2021

Вікіпедія
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:

Магія (від грец. «чаклунство», «чарівництво») або чари — сукупність прийомів і обрядів, що здійснюються з метою вплинути надприродним шляхом на явища природи, тварин або людину.

Цитати[ред.]

  •  

…Мистецтво божественної магії полягає у здатності сприймати суть речей у світлі природи та, використовуючи приховані сили духу, створювати матеріальні речі з невидимого всесвіту…[1]

  — Йоганн Тритемій, німецький церковний діяч, учений і окультист
  •  

Магія та чаклунство так само сильно відрізняються, як світло й пітьма, біле й чорне. Магія є прояв найвищої мудрості та знання надприродних сил. …Все, що приходить від «духів», є чаклунство. Такі души фальшиві, і ми не віримо в них; однак ми віримо в силу тієї мудрості, яка править небесами і з якою можна пізнати всі таємниці природи. Чаклунство називають магією, але магія є мудрість, а в чаклунстві жодної мудрості нема.[2]

  Парацельс
  •  

Досить говорити про магію, адже, я знаю, є чимало таких, які засуджують і ненавидять те, чого не розуміють, як собаки, які завжди гавкають на незнайомих.[3]

  Джованні Піко делла Мірандола
  •  

Але такий звичай натовпу — приписувати демонам чи ангелам те, причина чого йому невідома.[4]

  П'єтро Помпонацці
  •  

Усе, що здійснюють учені, коли наслідують природу, або допомагають їй таємним мистецтвом, здається магічними діями не лише неосвіченому простолюду, а й усім людям, тому не лише вищезгадані, а всі науки використовують магію. …Допоки мистецтво не не стає зрозумілим, його завжди називають магією; тільки потім — просто наукою. Винайдення пороху, вогнепальної зброї та книгодрукування було справою магічною; те саме з магнітом; однак зараз, коли відповідні мистецтва всім відомі, вони стали речами тривіальними… Те, з чим працює фізика, астрологія і релігія, дуже рідко стає широко відоме; недаремно давні черпали з них мистецтво [магії].[5]

  Томмазо Кампанелла
  •  

Що більше втрачаємо ми якесь мистецтво чи наукове знання, то частіше починаємо використовувати ім'я, яким воно називалось, недоречно, вкладаючи в нього інший зміст… Одним із прикладів перекручування змісту термінів є сучасне значення слова «магія». Істинний вміст цього поняття є духовне знання чи Мудрість, яка не має нічого спільного ні з чисто умоглядною філософією, ні зі змінними науковими судженнями. Обивателі ж упевнені в тому, що «магія» означає лише хитромудрі маніпуляції чи, можливо, чарівництво, спілкування з дияволом або духами смерті. Справжня магія — найвеличніша з усіх наук про природу, бо вона включає в себе осягнення як видимої, так і невидимої її сторони. Магія — не тільки наука, а й мистецтво…[6]

  — Франц Гартманн, німецький теософ, астролог і окультист
  •  

Ми схильні уявляти, ніби чаклуни, знахарі, ченці, астрологи — по суті не більше, ніж паразити. Нічого, крім обмеженості, в такому погляді, звичайно, не закладено. Усі ці суспільні групи і, так би мовити, професії могли існувати й існували саме тому і тільки тому, що відповідали певним потребам суспільства, потребам, яких тепер майже нема. З іншого боку, люди цих віддалених епох не мали поняття про безліч потреб, які виникли в їхніх нащадків і визначили всю картину нашого життя. Фізик XX століття у своєму кабінеті та його лаборанти, кінорежисер у своєму ательє і його оператори навколо… мільйони людей всіляких спеціальностей — усі вони здалися б типовій людині середньовіччя або чарівниками, або диваками…[7]

 

Мы склонны воображать, будто колдуны, знахари, монахи, астрологи — в сущности не более, как паразиты. Ничего, кроме ограниченности, в таком взгляде, конечно, не заключено. Все эти общественные группы и, так сказать, профессии могли существовать и существовали именно потому и только потому, что отвечали определенным потребностям общества, потребностям, которых теперь почти нет. С другой стороны, люди этих отдаленных эпох не имели понятия о множестве потребностей, которые возникли у их потомков и определили всю картину нашей жизни. Физик XX века в своем кабинете и его лаборанты, кинорежиссер в своем ателье и окружающие его операторы… миллионы людей всевозможных специальностей — все они показались бы типичному человеку средних веков либо чародеями, либо чудаками…

  Данило Адреєв, «Роза світу»

З Біблії[ред.]

  •  

Статуї терафı́мів говорять брехню, а ворожбити бачать неправдиві видіння і розповідають марні сни. Даремно вони намагаються потішити.[8]Захарія 10:2.

  Бог Єгова (Ягве)

Примітки[ред.]

  1. Пензенский, с. 92-93
  2. Пензенский, с. 92
  3. Пензенский, с. 218
  4. Пензенский, с. 218
  5. Пензенский, с. 97
  6. Пензенский, с. 93
  7. Пензенский, с. 98
  8. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 1284

Джерела[ред.]

  • Біблія. Переклад нового світу. — Brooklyn, New York: Watch Tower Bible and Tract Society of New York, Inc, 2014. — 1797 с.
  • Пензенский, А. А. Нострадамус. Вся правда о великом пророке и его пророчествах. — М. : Эксмо, 2005. — 416 с. — (Тайны судьбы) ISBN 5-699-12605-8